У Києві показали 3D-модель корони Данила Галицького. ВІДЕО

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данила Галицькому та його спадкоємцям.

Як зазначив на пресконференції кандидат історичних наук та науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров, нині це найточніша модель корони, яка є, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Перед вами зараз найбільш точне з усіх існуючих зображень корони Данила Галицького. Реконструкція її зображення спирається на безпосередні джерела, які не можна виправити", - сказав Алфьоров.

Він зазначив, що корона Данила Галицького є одним із невід'ємних атрибутів на рівні з прапором, гетьманськими та президентським клейнодами. "Корона по-різному була зображена. Єдине, до чого дійшли історики у ХІХ – на початку ХХ сторіччя, що можливо корона Данила Галицького була перероблена перемишльським єпископом на свою митру, бо дійсно ця митра дуже сильно нагадує корону.

Проте дослідження, які навколо цієї корони відбувалися, підтвердили, що сама корона – це виріб XVIII століття, вона не дорогоцінна. Метал – бронза з достатньо низькоякісною позолотою, що не відповідає статусу короля Данила", - розповів співробітник Інституту історії України, додавши, що каміння у короні було дорогоцінним.

Досі місце перебування корони Данила Галицького невідоме, проте залишились відомості про її розмір та приблизний вигляд.

"Перед тим як ми брались до розробки моделі, переглянули багато інших корон того часу, бо межа між достовірністю і фантазією дуже тонка, і потрібно, перш за все, добре розбиратись в мистецтві ХІІ-ХІІІ століття.

Ми взяли за основу корону Генріха Третього та "Малюнок короля, що тримає скіпетр", оскільки їхні способи прикрашання подібні до корони Галицького", - зазначив засновник "Студії архітектури та історії реконструкцій" Валерій Міщенко.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.