У Києві показали 3D-модель корони Данила Галицького. ВІДЕО

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данила Галицькому та його спадкоємцям.

Як зазначив на пресконференції кандидат історичних наук та науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров, нині це найточніша модель корони, яка є, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Перед вами зараз найбільш точне з усіх існуючих зображень корони Данила Галицького. Реконструкція її зображення спирається на безпосередні джерела, які не можна виправити", - сказав Алфьоров.

Він зазначив, що корона Данила Галицького є одним із невід'ємних атрибутів на рівні з прапором, гетьманськими та президентським клейнодами. "Корона по-різному була зображена. Єдине, до чого дійшли історики у ХІХ – на початку ХХ сторіччя, що можливо корона Данила Галицького була перероблена перемишльським єпископом на свою митру, бо дійсно ця митра дуже сильно нагадує корону.

Проте дослідження, які навколо цієї корони відбувалися, підтвердили, що сама корона – це виріб XVIII століття, вона не дорогоцінна. Метал – бронза з достатньо низькоякісною позолотою, що не відповідає статусу короля Данила", - розповів співробітник Інституту історії України, додавши, що каміння у короні було дорогоцінним.

Досі місце перебування корони Данила Галицького невідоме, проте залишились відомості про її розмір та приблизний вигляд.

"Перед тим як ми брались до розробки моделі, переглянули багато інших корон того часу, бо межа між достовірністю і фантазією дуже тонка, і потрібно, перш за все, добре розбиратись в мистецтві ХІІ-ХІІІ століття.

Ми взяли за основу корону Генріха Третього та "Малюнок короля, що тримає скіпетр", оскільки їхні способи прикрашання подібні до корони Галицького", - зазначив засновник "Студії архітектури та історії реконструкцій" Валерій Міщенко.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".