МКІП запрошує киян долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору

Міністерство культури та інформаційної політики разом із Громадською організацією «Урбанина» запрошують киян та гостей міста долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору на Подолі в Києві.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Фейсбуці.

 

"Пропонуємо долучитися до спільного творення майбутнього столиці та заповнити анкету з простими запитаннями", - йдеться в повідомленні.

Результати опитування та напрацювання воркшопів МКІП використає на проєктному семінарі "Гостиний двір: Фокус уваги – візія", щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Як повідомлялось, за ініціативи міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.


Гостиний двір – пам'ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".