Німецький історик: "Мене вразило, як викрали Донбас"

Німецький історик і публіцист Карл Шлеґель видав книгу "Київське рішення", мета якої - дати мешканцям Німеччини та ЄС уявлення про Україну та її історію.

Про це повідомляє dw.de.

Науковець зазначив, що німецькій аудиторії дуже бракує знань про Україну та її історію.

"Я хочу познайомити німців з країною, якої донедавна в їхньому уявленні навіть не існувало на карті Європи, - сказав він. - Така ситуація вже була наприкінці 1980-х років, коли навіть Балтійські країни і Польща були для нас немов темним боком Місяця. Це має змінитися - ми маємо дізнатися про цю європейську країну, про цей європейський народ".

Історик знайомить німецького читача з Україною, подаючи портрети окремих міст - від Львова і Чернівців, до Києва, Харкова і Донецька.

"Мій шлях полягає у тому, аби читати міста і ландшафти, немов тексти, - зазначив Шлеґель. - У цих текстах історичні події і епохи накладені одна на одну шарами. - Історія Одеси зовсім інша, ніж історія Львова, а історія Харкова інша, ніж Києва. Лише склавши до купи ці окремі історії, можна отримати уявлення про багатогранність і складність цієї країни".

 "Київське рішення" - в цю назву я вкладаю те, що українці хочуть, аби їм дали спокій, - сказав Карл Шлеґель. - Вони прийняли своє рішення і хочуть йти тим шляхом, який вони обрали для себе. Ніхто не має права перешкоджати їм на цьому шляху"

Історик, який писав про Донецьк і бував там, вражений, як українське місто "викрали".

"Ми стали свідками того, як промисловий регіон з його 150-річною історією, який можна порівняти з Рурською областю у Німеччині, був зруйнований, - сказав Шлеґель. - Цілі райони стали непридатними для життя, більше двох мільйонів людей стали біженцями".

У книжці науковець робить екскурс в історію міста і регіону, який багато разів знищувався і поставав із попелу.

"Пишу про те, як культивувався міф про Донбас як про промислове серце країни, який вже давно не має нічого спільного з реальністю, оскільки регіон давно перебуває у глибокій структурній кризі. Він значною мірою нерентабельний, - наголосив Шлеґель. - Тому Росії він не потрібен, вона не готова інвестувати кошти у його модернізацію".

За його словами, більшість західних істориків донедавна розглядали Україну як другорядну радянську периферію, але внаслідок Майдану-2014 і російсько-українського конфлікту все змінилося.

"Україна - країна з власною історією. Її не можна автоматично вивести з імперської історії, історії з точки зору Москви або Санкт-Петербургу, - зазначив науковець. - Хочу натомість по-іншому подивитися на історію країни, яка вже чверть століття є незалежною і бореться за своє право йти власним шляхом".

"Ми маємо навчитися, приділяти увагу цьому народу і цій державі, - підкреслив Шлеґель. - І все починається з того, щоби принаймні вчити українську мову".

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін