Малолітні діти відламали зірки на радянському кладовищі в Польщі. ФОТО

Польська поліція виявила, що 10-річний хлопчик і 9-річна дівчинка, які "хотіли взяти додому червоні зірки", спаплюжили радянський цвинтар в селі Мілейчиці (Підляське воєводство).

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на tvn24.

Як зазначається, 23 вересня діти розбили 57 надгробків на могилах радянських солдатів. Відбиті червоні зірки були знайдені в різних частинах цвинтаря.

В четвер дітей допитали в районній прокуратурі, на допиті був присутній дитячий психолог.

Так було... Фото: pl.wikipedia.org

"З їхніх пояснень випливає, що коли вони гралися на цвинтарі, їм сподобалися зірки. Діти хотіли забрати їх з собою, намагаючись відбити з допомогою знайденого каменя. Пізніше вони зрозуміли, що накоїли і намагалися повернути все, як було. Коли їм це не вдалося, вони домовилися зберегти таємницю", - розповів комендант поліції Підляшшя Анджей Барановський.

Як зазначається, обох дітей виховують дідусі й бабусі.

...так стало

За словами прокурора, немає жодних підстав вважати, що діти вчинили наругу над могилами "з ненависті". Водночас не виключено, що справою займеться прокуратура, яка розслідує злочини на націоналістичному чи расистському ґрунті.

Однак у Польщі покаранню за злочини підлягають особи, старші 13 років.

Фото: tvn24.pl

Раніше своє обурення з приводу спаплюження могил висловлювало російське МЗС, яке викликало посла Польщі Катажину Пелчиньську-Наленч.

Інше на тему "Вандалізм"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.