ЦЕНТР ДОВЖЕНКА СТВОРЮЄ МУЗЕЙ КІНО. Шукають дизайнера

Національний центр Олександра Довженка оголосив конкурс проектів інтер’єру Музею кіно.

Про це повідомляє DreamKyiv.

Конкурс триватиме до 8 листопада, оголошення переможців очікується 11 листопада. Призовий фонд складає 20 000 гривень. Переможець зможе координувати реалізацію свого проекту.

Як зазначають організатори конкурсу, до участі допускаються архітектори та дизайнери, без обмежень.

У своїх проектах вони повинні зберегти індустріальний простір кінокопіювальних цехів на київській вулиці Васильківська, 1, у приміщенні яких розташовано Центр.

 Нещодавно придбали нові експонати майбутнього музею - переглядовий столик та кінопроектор для 8-мм плівки. Фото: ФБ Центру Довженка

Під Музей кіно в Центрі Довженка виділена частина приміщень п’ятого поверху площею 1200 квадратних метрів, раніше там були цехи обробки плівки. Висота стелі – 5,78 метра.

Музей кіно має складатися з таких зон:

    - зона змінної експозиції/галерейний простір
    - постійна експозиція з чотирма тематичними секціями
    - музей виробництва (зі збереженням теперішнього виробничого циклу)   

Додатково в проекті мають бути зони спільного користування (коридор, туалет, кінокрамниця, зона відпочинку).

 

Проекти слід надсилати на адресу: competition@dovzhenkocentre.org. Додаткова інформація доступна за посиланням.

Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Підпорядковується Міністерству культури та Державній агенції з питань кіно.

Інші матеріали про Національний центр Олександра Довженка

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.