АНОНС: Дві книги про Майдан презентують у Києві та Варшаві

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів.

Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", яку презентують у Києві, спільно з MediaHub.

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представлять того ж дня у Варшаві.

У книзі історію Майдану розповідають 45 осіб, які були безпосередніми учасниками тих подій. Серед них – студенти і підприємці, представники Самооборони Майдану і його духовна варта, автомайданівці, волонтери, журналісти, митці, правозахисники, політики.

На вечорі поговоримо про Революцію гідності від першої особи. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власною історію тих подій.

 

Учасники: Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, Євген Нищук, актор, Юрій Дерев’янко, народний депутат, Дмитро Гузій, юрист, отець Петро Жук, Наталя Соколенко, журналістка, Олександр Зінченко, публіцист, Євген Романенко, співак, соліст гурту "ТаРута", Андрій Єрмоленко, художник, Павел Боболовіч, журналіст, Тарас Логгінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України , Олена Подобєд-Франківська, громадська активістка, Богдан Кучер, студент.

Для зручності приєднуйтесь до події на "Фейсбуку".

Також у рамках відзначення другої річниці Революції гідності 20 листопада у Варшаві у кінотеатрі "Iluzjon" буде презентовано книгу "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014".

Презентація книги відбудеться у рамках польсько-українського заходу, організованого Фундацією Осередку "Карта" та Посольством України в Республіці Польща. З українського боку участь у підготовці книги брали Український інститут національної пам’яті, ГО "Фонд збереження історії Майдану" та інші.

 

Захід проходимтиме як перформенс-читання фрагментів книги польською та українською мовами. Це буде спроба показати феномен української революції через колективний портрет опублікованих у книзі свідоцтв учасників Майдану. Режисер заходу Войцех Пітала, художній керівник Мацей Войтишко.

Проект "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті реалізується у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану".

Вечір-презентація "Майдан від першої особи. Я і Революція"

20 листопада (п’ятниця), 18.00

Місце: MediaHub (Суворова, 4/6)

Вхід вільний

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.