На Черкащині з'явилася вулиця імені офіцера Армії УНР

У Каневі вулицю 60-річчя Жовтня було перейменовано на вулиця Павла Гарячого, сотника [аналог сучасного капітана або майора - ІП] 6-ої Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

На цьому ж засіданні депутати Канівської міської ради проголосували за перейменування ще 13 топонімів, повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Вулицю Воровського перейменовано на Торгову,

вулицю Дорошенка - на Гетьмана Михайла Дорошенка,

вулицю Калініна - на Якова Данилова,

вулицю Кірова - на Михайла Максимовича,

вулицю "Правди" - на Памфила Юркевича,

вулицю Саммера - на В’ячеслава Чорновола,

вулицю Ткача - на Святого Макарія Канівського,

провулок Ткача - на провулок Макарія Канівського,

вулицю Урицького - на Андрія Лівицького,

вулицю Федоренка - на Юрія Іллєнка,

вулицю Леніна від площі Соборної до перехрестя з вулицею Енергетиків - на Успенську, а решту вулиці Леніна до закінчення - на вулицю Енергетиків.

Павло Гарячий

Вулицю Свердлова була виключено з проекту рішення в зв’язку з отриманою заявою від жителів вулиці Свердлова з проханням розглянути їхню пропозицію щодо перейменування на вулицю Королівську.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила кількадесят монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!