На Черкащині з'явилася вулиця імені офіцера Армії УНР

У Каневі вулицю 60-річчя Жовтня було перейменовано на вулиця Павла Гарячого, сотника [аналог сучасного капітана або майора - ІП] 6-ої Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

На цьому ж засіданні депутати Канівської міської ради проголосували за перейменування ще 13 топонімів, повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Вулицю Воровського перейменовано на Торгову,

вулицю Дорошенка - на Гетьмана Михайла Дорошенка,

вулицю Калініна - на Якова Данилова,

вулицю Кірова - на Михайла Максимовича,

вулицю "Правди" - на Памфила Юркевича,

вулицю Саммера - на В’ячеслава Чорновола,

вулицю Ткача - на Святого Макарія Канівського,

провулок Ткача - на провулок Макарія Канівського,

вулицю Урицького - на Андрія Лівицького,

вулицю Федоренка - на Юрія Іллєнка,

вулицю Леніна від площі Соборної до перехрестя з вулицею Енергетиків - на Успенську, а решту вулиці Леніна до закінчення - на вулицю Енергетиків.

Павло Гарячий

Вулицю Свердлова була виключено з проекту рішення в зв’язку з отриманою заявою від жителів вулиці Свердлова з проханням розглянути їхню пропозицію щодо перейменування на вулицю Королівську.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила кількадесят монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.