АНОНС: Результати першого етапу декомунізації в Україні

21 листопада завершився перший етап реформи декомунізації — місцеві громади мали обрати нові назви вулицям, селам та містам.

Про його перебіг, підсумки, труднощі та перейменувальні "ноу-хау" місцевих рад розкажуть на прес-конференції.

Що зроблено місцевими радами на виконання закону про декомунізацію? Які нові назви вони запропонували Верховній раді? Хто перейменовуватиме населені пункти, органи місцевого самоврядування яких не звернулися до Верховної Ради України? Як вплинула виборча кампанія-2015 на декомунізацію? Коли нарешті діти не йтимуть до школи вулицею Леніна?

Ці та інші запитання розкриють Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Андрій Парубій, перший заступник Голови Верховної Ради, Владислав Мороко, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, Ярослав Юрчишин, експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ.

21 листопада збіг термін, коли на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", сільські, селищні, міські ради мали ухвалити рішення про нові назви вулиць та інших об’єктів топоніміки.

Український інститут національної пам’яті уклав рекомендаційний перелік населених пунктів, назви яких підлягають перейменуванню. Місцеві ради цих сіл, селищ та міст до цього часу вже повинні були визначитися щодо нових назв, прийняти відповідні рішення рад та звернутися до Верховної Ради України щодо перейменування.

Нагадуємо, що пропозиції щодо нових назв вулиць – право відповідної територіальної громади. Це можуть бути історичні назви, або нові, пов’язані з конкретним населеним пунктом та його відомими уродженцями, назви, запропоновані краєзнавчою громадськістю, істориками на громадських слуханнях. Інститут надає рекомендації лише щодо топоніміки тоталітарного режиму, якої не може бути на карті України.

23 листопада (понеділок), 10.30

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16) Зала 1 для прес-конференцій

Вхід вільний.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.