Видано книгу про антирадянське підпілля в Мелітополі 1960-х років

В Мелітопольському міському краєзнавчому музеї (Запорізька область) презентовано книгу наукового співробітника музею Романа Клочка "Інша Мелітопольщина. Нарис з історії інакодумства (1953-1985)".

Про це повідомляють "Местньіе вести".

Книга написана на основі відкритих джерел: спогадів дисидентів, архівних матеріалів, опублікованих довідників. Збір матеріалів зайняв три роки.

Серед іншого у книзі є документи про мелітопольську підпільну антирадянську групу, яка існувала в 1960-1962 рр. - фотографії та поширювані підпільниками листівкиа. Документи взяті з кримінальної справи підпільників, яка зараз зберігається в архіві СБУ.

"У травні 2015 набув чинності закон про доступ до архівів колишніх радянських спецслужб, що відкриває ширші можливості для дослідників, - наголосив автор книги. - Вільний доступ до секретних документів держбезпеки дасть можливість дізнатися нові подробиці про минуле".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.