Мінкульт забрав охоронний статус у 40 пам'ятників Леніну

З Державного реєстру нерухомих пам'яток України виключено 41 радянський монумент.

Відповідний наказ Міністерства культури під №977 підписав віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, повідомляє офіційний сайт Мінкульту.

Йдеться про 40 пам'ятників Леніну і пам’ятник "Борцям за Радянську владу" (у селищі Гоща Рівненської області).

36 Леніних розташовані у населених пунктах Чернігівської області. Ще по одному - в містах Запоріжжя, Слов’янськ (Донецька область), Ізяслав (Хмельницька область) і в селищі Мечебилове (Харківська область)

"Ці об’єкти, які тепер не мають статусу пам’яток, офіційно не знаходяться під охороною держави", - зазначили у відомстві.

Відповідне рішення було прийняте на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За повідомленням чиновників, прийняттю наказу передували фахові висновки та рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкульту.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.