В Києві покажуть фільм 1930-го року за сценарієм Бажана. ФОТО

У Києві покажуть фільм Григорія Гричер-Черіковера "Квартали передмістя".

Про це повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

Зустріч відбудеться в рамках циклу показів фільмів, сценарії до яких створив Микола Бажан, український поет-авангардист, засновник і редактор журналу "Кіно".

Час і місце: четвер, 5 листопада о 19:00. Київ, кінотеатр "Ліра", вул. Велика Житомирська, 40 (Львівська площа).

Фільм "Квартали передмістя" (53 хв.) знято в 1930 році на Київській кінофабриці "Українфільм" (УСРР). Це оптимістична драма про побутові й національні конфлікти перших років СРСР.

 

Переїхавши жити в будинок свого чоловіка Васі, єврейська дівчина Дора зустрічає неприязне ставлення його родини.

Батьки Васі супроводжують Дору скупими поглядами, а сусіди позаочі пліткують, що "єврейка хазяйство до рук прибирає". За Дору заступаються її колеги та колежанки по заводу – молодіжний комсомольський осередок. А товариш подружжя Мишко пропонує їм переїхати жити в його кімнату.

 

"Квартали передмістя" - один із небагатьох українських радянських фільмів 1920-х років, де головною дійовою особою є жінка.

Будувати своє особисте життя Дорі доводиться на місці активних соціальних зламів: молодого і традиційного, пролетарського і національного, комунарного і приватного.

 

Над створенням фільму працювала цікава команда: помітний режисер українського єврейського кіно 1920-х Григорій Гричер-Черіковер, молодий письменник та редактор журналу "Кіно" Микола Бажан та один із найперших операторів України та Росії Микола Козловський.

 

У ролях: Ната Вачнадзе, Ростислав Орлов, Іван Юдін, Володимир Лісовський, А.Норвилло, Білінська, Бабіна, Борис Загорський.

 

Цикл показів "Микола Бажан і кіно" організовано спільно з Київським літературно-меморіальним музеєм-квартирою Миколи Бажана.

Як відомо, у 2014 році німу стрічку режисера Дзиґи Вєртова "Людина з кіноапаратом" виробництва Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ) було визнано найкращим документальним фільмом усіх часів.

Дивіться також:

Журнал 1920-x "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.