Українсько-польський форум істориків розпочав спільні засідання в Києві

Про перші результати роботи Українсько-польского форуму істориків для дослідження польсько-українських відносин, організованого Інститутами національної пам’яті обох країн, розкажуть на брифінгу в середу, 4 листопада.

Доповідачами з обох сторін на брифінгу будуть:

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті,
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

Українські та польські історики відновлюють діалог і зібралися, щоб обговорити проблеми, які стосуються найскладніших питань спільної історії, зокрема українсько-польського конфлікту 1939-1947 років.

Відновлення зустрічей у такому форматі ініційоване Українським інститутом національної пам’яті і Польським інститутом національної пам’яті. Зустрічі планується проводити двічі на рік — в Україні та Польщі. Наразі 2-4 листопада триває перша така зустріч.

З польської сторони у роботі Форуму беруть участь:
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі
д-р Кшиштоф Персак, директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі

Учасники українсько-польского форуму істориків з польської сторони:
проф. Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет)
проф. Гжегож Мазур (Ягеллонський університет)
проф. Гжегож Мотика (Польська Академія Наук)
проф. Ян Пісулінський (Жешувський університет)
проф. Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні)
д-р Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі)
д-р Дорота Левша, секретрар групи від Інституту національної пам’яті Польщі

З української сторони у роботі Форуму беруть участь:
Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті
Олександр Зінченко, керівник Служби Голови Українського інституту національної пам’яті

Учасники  українсько-польского форуму істориків з українського боку:
к.і.н. Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
проф. Богдан Гудь (Львівський національний університет),
проф. Ігор Ільюшин (Київський славістичний університет)
проф. Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),
проф. Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),
проф. Юрій Шаповал (Інститут етнополітичних досілджень ім. І. Кураса НАН України)
к.і.н. Олена Гуменюк, секретар групи від Українського інституту національної пам’яті

4 листопада (середа), 17.00

Місце: Український кризовий медіацентр (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

Вхід вільний

І. Б.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.