Російська авіація завдала бомбових ударів по Пальмірі

Російські військові літаки завдали бомбових ударів у районі стародавнього міста Пальміра.

Про це повідомляє ВВС.

Дану інформацію підтверджує Сирійський центр моніторингу дотримання прав людини, що базується в Лондоні.

За словами активістів, штурмовики завдали удару по пагорбу на західній околиці Пальміри, на якому розташована реконструйована ісламська фортеця XIII сторіччя.

Загалом було здійснено щонайменше вісім авіаударів. Наразі важко оцінити збитки від атак, оскільки авіанальоти тривають.

Раніше про удари російських літаків по місту Пальміра повідомляв Reuters із посиланням на державне сирійське телебачення.

Руїни стародавньої Пальміри - один із шести об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Сирії. Місто було розташоване у пальмовій оазі (арамейська назва Тадмор - "місто пальм") в пустелі на караванному шляху. Відоме з ІІ тисячоліття до нашої ери.

В ІІ сторіччі нашої ери захоплена Римом, у ІІІ cторіччі отримала статус колонії (міського поселення громадян Риму). Збудований у часи Римської імперії архітектурний комплекс Пальміри називали перлиною в колекції Світової спадщини в Сирії.

У травні 2015 року історичний заповідник захопила "Ісламська держава Іраку та Леванту" (ІДІЛ), терористи якої теж підривали пам'ятки Пальміри.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.