У сирійській Пальмірі знайшли тіло видатного археолога, страченого ІДІЛ

Сирійська влада заявила, що знайдено тіло знаменитого археолога Халіда аль Ассада, якого у 2015 в руїнах античного міста Пальміра обезголовили бойовики Ісламської Держави.

Про це повідомляє BBC.

 
Халід аль Ассад

Терористи влаштували цьому 82-річному археологу, який намагався захистити Пальміру як цінну історичну пам'ятку від руйнування, публічну страту. Перед смертю вчений відмовився видавати ісламістам інформацію, де знаходяться цінні історичні артефакти.

Брутальне вбивство видатного науковця стало одним із серії гучних злочинів, вчинених ІДІЛ за час, коли його бойовики контролювали цю історичну локацію, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Терористи встигли зруйнувати декілька цінних архітектурних елементів Пальміри віком більше, ніж тисяча років, вважаючи їх "зразками ідолопоклонництва".

Тіло аль Ассада виявили біля селища Кахлул на схід від Пальміри. Точно встановити, що знайдені останки належать саме йому допоможе ДНК-тест.

Як відомо, цей покійний археолог присвятив 50 років свого життя дослідженню історії Пальміри.

Коли йому пропонували втекти перед наступом ІДІЛ у 2015 році, аль Ассад заявив: "Я з Пальміри. І я лишуся тут, навіть якщо мене вб'ють".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.