У сирійській Пальмірі знайшли тіло видатного археолога, страченого ІДІЛ

Сирійська влада заявила, що знайдено тіло знаменитого археолога Халіда аль Ассада, якого у 2015 в руїнах античного міста Пальміра обезголовили бойовики Ісламської Держави.

Про це повідомляє BBC.

 
Халід аль Ассад

Терористи влаштували цьому 82-річному археологу, який намагався захистити Пальміру як цінну історичну пам'ятку від руйнування, публічну страту. Перед смертю вчений відмовився видавати ісламістам інформацію, де знаходяться цінні історичні артефакти.

Брутальне вбивство видатного науковця стало одним із серії гучних злочинів, вчинених ІДІЛ за час, коли його бойовики контролювали цю історичну локацію, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Терористи встигли зруйнувати декілька цінних архітектурних елементів Пальміри віком більше, ніж тисяча років, вважаючи їх "зразками ідолопоклонництва".

Тіло аль Ассада виявили біля селища Кахлул на схід від Пальміри. Точно встановити, що знайдені останки належать саме йому допоможе ДНК-тест.

Як відомо, цей покійний археолог присвятив 50 років свого життя дослідженню історії Пальміри.

Коли йому пропонували втекти перед наступом ІДІЛ у 2015 році, аль Ассад заявив: "Я з Пальміри. І я лишуся тут, навіть якщо мене вб'ють".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.