Парламент Сирії визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Сирійський парламент одноголосно проголосував за визнання масового вбивства вірмен у Османській імперії на початку ХХ століття геноцидом.

Про це законодачий орган повідомив 13 лютого, пише Радіо Свобода.

Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року
Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року

Сирійські депутати ухвалили резолюцію "Щодо геноциду вірмен з боку Османської імперії" на тлі зростання напруги з сусідньою Туреччиною та протистояння на північному заході країни.

"Парламент Сирії… засуджує та визнає злочин геноциду проти вірмен з боку держави Османська імперія на початку ХХ толіття, засуджує будь-які спроби з будь-якого боку заперечувати цей злочин та спотворювати історичну правду щодо нього, а також визнає його одним із найбільш жорстоких та страшних злочинів проти людяності", – йдеться в резолюції.

Заява пролунала в період посилення напруги між Сирією та Туреччиною. Протягом останніх 10 днів Туреччина втратила 14 солдатів у Сирії і стверджує, що вбила у відповідь понад 100 сирійських військових, відданих президенту Башару Асаду.

Туреччина в останні дні наростила військову присутність в Ідлібі, останньому сирійському регіоні на захід від Євфрату під контролем збройної опозиції.

Анкара намагається зупинити наступ сирійських проурядових військ на Ідліб. 12 лютого президент Туреччини Реджеп Ердоган пообіцяв зробити "все необхідне", аби відтіснити сирійську армію.


ДОВІДКА. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть Османська імперія вдавалася до регулярних переслідувань та гонінь на вірмен. За даними низки істориків, зокрема в 1915 році було вбито понад 1,5 мільйони вірмен. Факт геноциду вірменського народу в Османській імперії визнали понад 20 держав, а також Європарламент і Всесвітня рада церков.

Туреччина традиційно заперечує звинувачення у геноциді вірмен і болісно реагує на критику з цього приводу. В Анкарі наполягають на відмові від терміну "геноцид" щодо подій 1915 року, заявляючи, що жертвами були як вірмени, так і турки.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб