Російський історик: "Ми не захистили професію від шарлатанів"
Російські фахові історики повинні реагувати на те, як суспільство сучасної РФ сприймає історичні факти і псевдоісторичні міфи.
Про це в інтерв'ю Colta заявив кандидат історичних наук Кірілл Кобрін (випускник Ніжегородського університету), засновник відеоблогу "Історія часів Путіна".
"Мій проект насамперед апелює не до широкої аудиторії, а до професійного цеху істориків і до гуманітаріїв загалом, до людей, які працюють у суміжних областях, - зазначив науковець. - Це спроба консолідації, але не шляхом змиканням рядів і шикуванням у фалангу".
За його словами, представники спільноти істориків у РФ роз'єднані й деморалізовані через те, що відбувається навколо з історичною пам'яттю і пропагандою. Кобрін пропонує відрефлексувати ці процеси, хоча б у маленькій групі спеціалістів.
"Не лаятися чи іронізувати; зауважте, що, коли з'являється чергова медійна або владна дурість на історичну тему, звичайна реакція в соцмережах - кисла посмішка, - сказав історик. - Потрібно зрозуміти, як улаштовано марення, яке видається за історичні факти, як працює свідомість людей, які це роблять".
Кобрін підкреслив, що величезна популярність у РФ псевдоісторичної продукції - національна ганьба Росії і результат того, що історики не захищають свою професію від шарлатанів та пропагандистів.
"Зайдіть у будь-який магазин - ви побачите книги із заголовками на зразок "Загадка смерті Сталіна", "Хто вбив Берію", "Україна - це Росія", - розповів він. - Над усім цим брудом було прийнято сміятися ще 20 років тому - над Фоменко ж сміялися. Пам'ятаєте, як складно було навіть скласти збірник робіт з критикою фоменківщіни, бо серйозні історики вважали це нижче своєї гідності. Результат відмови захищати свою професію ми бачимо сьогодні".
За словами історика, зараз ідеться не про "провладну" чи "ліберальну" ідеологію, а про ідеологію здорового глузду.
"А здоровий глузд говорить, що священна Корсунь не є колискою російської державності, - наголосив Кобрін. - І друге завдання - подумати про те, як повернути розмову про минуле в поле раціональності".
На його думку, нинішня катастрофа з історичним знанням у РФ розпочалася ще в 1990-х роках, коли в російських вузах продовжили використання радянських підручників.
"Варто спробувати відродити суспільний інтерес до власного минулого - не в тому вигляді, яким воно подається в нинішній поп-історії, а на скромному рівні: історії сім'ї, маленького міста, - запропонував Кобрін. - А вже потім переходити до історії держави і великих ідей. Тому що за всіма розмовами про те, що треба поважати і любити історію, ховається абсолютно індиферентне ставлення до власного минулого".
