Російський історик: "Ми не захистили професію від шарлатанів"

Російські фахові історики повинні реагувати на те, як суспільство сучасної РФ сприймає історичні факти і псевдоісторичні міфи.

Про це в інтерв'ю Colta заявив кандидат історичних наук Кірілл Кобрін (випускник Ніжегородського університету), засновник відеоблогу "Історія часів Путіна".

"Мій проект насамперед апелює не до широкої аудиторії, а до професійного цеху істориків і до гуманітаріїв загалом, до людей, які працюють у суміжних областях, - зазначив науковець. - Це спроба консолідації, але не шляхом змиканням рядів і шикуванням у фалангу".

За його словами, представники спільноти істориків у РФ роз'єднані й деморалізовані через те, що відбувається навколо з історичною пам'яттю і пропагандою. Кобрін пропонує відрефлексувати ці процеси, хоча б у маленькій групі спеціалістів.

"Не лаятися чи іронізувати; зауважте, що, коли з'являється чергова медійна або владна дурість на історичну тему, звичайна реакція в соцмережах - кисла посмішка, - сказав історик. - Потрібно зрозуміти, як улаштовано марення, яке видається за історичні факти, як працює свідомість людей, які це роблять".

Кобрін підкреслив, що величезна популярність у РФ псевдоісторичної продукції - національна ганьба Росії і результат того, що історики не захищають свою професію від шарлатанів та пропагандистів.

"Зайдіть у будь-який магазин - ви побачите книги із заголовками на зразок "Загадка смерті Сталіна", "Хто вбив Берію", "Україна - це Росія", - розповів він. - Над усім цим брудом було прийнято сміятися ще 20 років тому - над Фоменко ж сміялися. Пам'ятаєте, як складно було навіть скласти збірник робіт з критикою фоменківщіни, бо серйозні історики вважали це нижче своєї гідності. Результат відмови захищати свою професію ми бачимо сьогодні".

За словами історика, зараз ідеться не про "провладну" чи "ліберальну" ідеологію, а про ідеологію здорового глузду.

"А здоровий глузд говорить, що священна Корсунь не є колискою російської державності, - наголосив Кобрін. - І друге завдання - подумати про те, як повернути розмову про минуле в поле раціональності".

На його думку, нинішня катастрофа з історичним знанням у РФ розпочалася ще в 1990-х роках, коли в російських вузах продовжили використання радянських підручників.

"Варто спробувати відродити суспільний інтерес до власного минулого - не в тому вигляді, яким воно подається в нинішній поп-історії, а на скромному рівні: історії сім'ї, маленького міста, - запропонував Кобрін. - А вже потім переходити до історії держави і великих ідей. Тому що за всіма розмовами про те, що треба поважати і любити історію, ховається абсолютно індиферентне ставлення до власного минулого".

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?

Як виглядає бункер на випадок ядерної війни під Херсонською ОДА

Це на всіх працівників обкому розраховувалося? — Ні, не на всіх, у разі удару рятується тільки керівництво. Вони спускаються в бункер, а решта гинуть.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Два рукостискання до Грушевського. Моя зустріч з Надією Суровцовою

«Знаєте, у нас мешкає одна жінка… Вона може вам допомогти… Вона знає все… Якщо ви не боїтеся…» Я до сих пір пам’ятаю своє щире здивування. Чого б я мала боятися?!"