АНОНС: В Києві виставка про Євгена Сверстюка

У Музеї шістдесятництва відбудеться вечір-шана Євгена Олександровича Сверстюка та презентація присвяченої йому фотодокументальної виставки "Позначений ласкою Бога".

"Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці..." Євген Сверстюк.

Євген Олександрович Сверстюк (13.12.1928 р. – 1.12.1914 р.) — доктор філософії, головний редактор газети "Наша віра", президент Українського пен-клубу.

 

У 1959, 1960, 1961, 1965, 1972 рр. його звільняли з роботи за  участь у "Самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У січні 1972 року був заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР (виготовлення і поширення документів "самвидаву")  до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). З жовтня 1983 до 1988 працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Автор книг, численних есе і статей з літературознавства, психології та релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов.

25.11.2008 р. нагороджений орденом Свободи. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за книгу "Блудні сини України", літературної премії імені Олени Пчілки за книжку "Отче наш" (1996), премії ЮНЕСКО імені Корнеліу Копосу за книгу "На святі надій" (2001).

У вечорі візьмуть участь лауреати заснованої Сверстюком Премії імені Василя Стуса, його друзі і соратники. На виставці представлені фотографії, документи й меморіальні речі з фондів Музею шістдесятництва та надані родиною.

Відкриття виставки: неділя 13 грудня 2015 року о 15.00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара, 33-А

Виставка працює до 20 січня 2016 р., понеділок – вихідний

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".