АНОНС: В Києві виставка про Євгена Сверстюка

У Музеї шістдесятництва відбудеться вечір-шана Євгена Олександровича Сверстюка та презентація присвяченої йому фотодокументальної виставки "Позначений ласкою Бога".

"Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці..." Євген Сверстюк.

Євген Олександрович Сверстюк (13.12.1928 р. – 1.12.1914 р.) — доктор філософії, головний редактор газети "Наша віра", президент Українського пен-клубу.

 

У 1959, 1960, 1961, 1965, 1972 рр. його звільняли з роботи за  участь у "Самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У січні 1972 року був заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР (виготовлення і поширення документів "самвидаву")  до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). З жовтня 1983 до 1988 працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Автор книг, численних есе і статей з літературознавства, психології та релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов.

25.11.2008 р. нагороджений орденом Свободи. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за книгу "Блудні сини України", літературної премії імені Олени Пчілки за книжку "Отче наш" (1996), премії ЮНЕСКО імені Корнеліу Копосу за книгу "На святі надій" (2001).

У вечорі візьмуть участь лауреати заснованої Сверстюком Премії імені Василя Стуса, його друзі і соратники. На виставці представлені фотографії, документи й меморіальні речі з фондів Музею шістдесятництва та надані родиною.

Відкриття виставки: неділя 13 грудня 2015 року о 15.00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара, 33-А

Виставка працює до 20 січня 2016 р., понеділок – вихідний

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.