АНОНС: В Києві виставка про Євгена Сверстюка

У Музеї шістдесятництва відбудеться вечір-шана Євгена Олександровича Сверстюка та презентація присвяченої йому фотодокументальної виставки "Позначений ласкою Бога".

"Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці..." Євген Сверстюк.

Євген Олександрович Сверстюк (13.12.1928 р. – 1.12.1914 р.) — доктор філософії, головний редактор газети "Наша віра", президент Українського пен-клубу.

 

У 1959, 1960, 1961, 1965, 1972 рр. його звільняли з роботи за  участь у "Самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У січні 1972 року був заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР (виготовлення і поширення документів "самвидаву")  до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). З жовтня 1983 до 1988 працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Автор книг, численних есе і статей з літературознавства, психології та релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов.

25.11.2008 р. нагороджений орденом Свободи. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за книгу "Блудні сини України", літературної премії імені Олени Пчілки за книжку "Отче наш" (1996), премії ЮНЕСКО імені Корнеліу Копосу за книгу "На святі надій" (2001).

У вечорі візьмуть участь лауреати заснованої Сверстюком Премії імені Василя Стуса, його друзі і соратники. На виставці представлені фотографії, документи й меморіальні речі з фондів Музею шістдесятництва та надані родиною.

Відкриття виставки: неділя 13 грудня 2015 року о 15.00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара, 33-А

Виставка працює до 20 січня 2016 р., понеділок – вихідний

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.