Екс-редактор The Economist написала книгу про Голодомор

Провідна західна журналістка Енн Епплбом (США-Польща) завершує книгу про Голодомор, написану на основі документів з архівів радянських спецслужб.

Про це заявив екс-міністр закордонних справ Польщі (2007-2014) Радослав Сікорський, повідомляє УНІАН.

Сікорський, який також був міністром оборони (2005-2007) і головою Сейму (2014-2015) Польщі, є чоловіком Енн Епплбом.

"Моя дружина завершує свою роботу над книгою про Голодомор", - сказав польський політик.

За його словами, книга стане першим написаним на Заході дослідженням, яке буде базуватися на даних з "українських архівів і архівів НКВД" (Народного комісаріату внутрішніх справ) СРСР.

Сікорський підкреслив, що Голодомор в Україні був геноцидом, організованим владою за допомогою голоду.

Енн Епплбом - американська і польська журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії (2004), автор великої кількості робіт про комунізм і розвиток громадянського суспільства в Центральній і Східній Європі.

Була журналістом і редактором The Economist та The Spectator, членом редколегії The Washington Post, писала для The Telegraph та The Independent.

За видану у 2003 році працю Gulag: A History ("Історія ГУЛАГу") отримала Пулітцерівську премію, Монографія вийшла у фінали конкурсів книжкових премій США. Перекладена більш ніж 20 європейськими мовами, в тому числі українською.

ТАКОЖ: Розділ про Голодомор із книги історика Тимоті Снайдера

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".