АНОНС: У Києві презентують дослідження про доступ до архівів КГБ

До Дня працівників архівних установ 24 грудня історики та юристи розкажуть, як новий Закон про доступ до архівів полегшив користування документами та скільки українців почали шукати інформацію про репресованих родичів.

Експерти оцінили рівень доступу та умови роботи в архівах з раніше таємними документами радянських спецслужб. На прес-конференції презентують результати експертного опитування, представлять інформаційні матеріали та інфографіки, які допоможуть краще зрозуміти Закон про доступ до архівів та користуватися його перевагами.

Також громадськість озвучить рекомендації щодо створення та функціонування Архіву Українського інституту національної пам’яті, куди, згідно з Законом, мають передати історичні документи з-під відання силових органів — СБУ, МВС, Міноборони, Генпрокуратури, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної та Пенітенціарної служб.

Учасники прес-конференції:

  • Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;
  • Анна Олійник, аналітик Центру досліджень визвольного руху;
  • Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, керівник групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ.

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до цих документів у всіх архівах країни та передача їх з-під відомств силових органів до Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

24 грудня, четвер 11.00

Місце: Український кризовий медіацентр, Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

І. Б.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.