СБУ ПОЧАЛА ПЕРЕДАВАТИ СВОЇ АРХІВИ ІНСТИТУТУ НАЦПАМ'ЯТІ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак і голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович оголосили про підготовку передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву УІНП.

Про це повідомляє сайт УІНП.

За словами Грицака, СБУ продовжує надавати відкритий доступ до інформації з архівів КДБ УРСР у Києві та в регіонах, виконуючи закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За вісім місяців поточного року понад 370 відвідувачів зробили близько 1100 відвідувань читального залу ГДА СБУ, повідомив голова СБУ.

Також за цей час зафіксовано 1377 звернень громадян, 173 з яких – іноземних; майже 60% звернень стосувалися пошуку або надання інформації про зниклих чи репресованих радянською владою родичів; 597 запитів про надання інформації організаціям, науковим установам, ЗМІ тощо.

У зв’язку із підготовкою до передачі історичних матеріалів до новостворюваного Архіву Українського інституту національної пам’яті планується ротація в керівництві Архіву СБУ, зазначив Грицак.

Попередній директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик планує зосередити увагу на створенні нового архіву, до якого СБУ передасть всі архівні матеріали 1917-1991 років. За словами голови СБУ, на зміну Кулику має прийти керівник Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

Когут - один із розробників закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", менеджер групи "Політика національної пам’яті" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Пріоритетними завданнями нового директора ГДА СБУ буде підготовка архівів КГБ для передачі в Архів УІНП, а до моменту передачі — забезпечення відкритого доступу до цих документів в нашому архіві", - наголосив голова СБУ.

В’ятрович висловив сподівання, що й архіви інших силових підрозділів будуть передані до спільного архіву УІНП:

"Сподіваюся, що інші правоохоронні органи України, які досі зберігають документи каральних спецслужб СРСР, за прикладом СБУ докладуть максимальних зусиль для забезпечення вільного доступу до історичних матеріалів та передачі їх до новостворюваного Архіву Національної пам’яті", - зазначив голова УІНП.

Загалом у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України нараховується майже 180 тисяч одиниць зберігання (томів), створених у радянський період. Це 7 тисяч 172 погонні метри архівних документів.

Водночас в архівних підрозділах регіональних органів нараховується понад 730 тисяч томів радянського періоду – це 30 тисяч погонних метрів.

Кожна справа може містити від одного до тисячі документів. Початковими та кінцевими датами цих документів є 1920-1991 роки. В архівно-кримінальних справах трапляються документальні матеріали, які створювалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть і вилучалися як речові докази.

Також зберігаються матеріали архівних особових справ колишніх співробітників КДБ: в ГДА СБУ – 70 тисяч 661 одиниця зберігання, а в архівних підрозділах регіональних органів – 164 тисячі 814.

Все за темою "АРХІВИ"

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.