СБУ ПОЧАЛА ПЕРЕДАВАТИ СВОЇ АРХІВИ ІНСТИТУТУ НАЦПАМ'ЯТІ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак і голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович оголосили про підготовку передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву УІНП.

Про це повідомляє сайт УІНП.

За словами Грицака, СБУ продовжує надавати відкритий доступ до інформації з архівів КДБ УРСР у Києві та в регіонах, виконуючи закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За вісім місяців поточного року понад 370 відвідувачів зробили близько 1100 відвідувань читального залу ГДА СБУ, повідомив голова СБУ.

Також за цей час зафіксовано 1377 звернень громадян, 173 з яких – іноземних; майже 60% звернень стосувалися пошуку або надання інформації про зниклих чи репресованих радянською владою родичів; 597 запитів про надання інформації організаціям, науковим установам, ЗМІ тощо.

У зв’язку із підготовкою до передачі історичних матеріалів до новостворюваного Архіву Українського інституту національної пам’яті планується ротація в керівництві Архіву СБУ, зазначив Грицак.

Попередній директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик планує зосередити увагу на створенні нового архіву, до якого СБУ передасть всі архівні матеріали 1917-1991 років. За словами голови СБУ, на зміну Кулику має прийти керівник Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

Когут - один із розробників закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", менеджер групи "Політика національної пам’яті" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Пріоритетними завданнями нового директора ГДА СБУ буде підготовка архівів КГБ для передачі в Архів УІНП, а до моменту передачі — забезпечення відкритого доступу до цих документів в нашому архіві", - наголосив голова СБУ.

В’ятрович висловив сподівання, що й архіви інших силових підрозділів будуть передані до спільного архіву УІНП:

"Сподіваюся, що інші правоохоронні органи України, які досі зберігають документи каральних спецслужб СРСР, за прикладом СБУ докладуть максимальних зусиль для забезпечення вільного доступу до історичних матеріалів та передачі їх до новостворюваного Архіву Національної пам’яті", - зазначив голова УІНП.

Загалом у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України нараховується майже 180 тисяч одиниць зберігання (томів), створених у радянський період. Це 7 тисяч 172 погонні метри архівних документів.

Водночас в архівних підрозділах регіональних органів нараховується понад 730 тисяч томів радянського періоду – це 30 тисяч погонних метрів.

Кожна справа може містити від одного до тисячі документів. Початковими та кінцевими датами цих документів є 1920-1991 роки. В архівно-кримінальних справах трапляються документальні матеріали, які створювалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть і вилучалися як речові докази.

Також зберігаються матеріали архівних особових справ колишніх співробітників КДБ: в ГДА СБУ – 70 тисяч 661 одиниця зберігання, а в архівних підрозділах регіональних органів – 164 тисячі 814.

Все за темою "АРХІВИ"

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".