Кіровоградський архів просить громадян поділитися документами

Державний архів Кіровоградської області розпочав безстрокову акцію "Збережімо історію нащадкам: подаруймо архіву документ!".

Акція архівістів приурочена до 90-річчя з дня утворення Держархіву Кіровоградщини, зазначає сторінка відомства у Facebook.

"Будемо вдячні за надання для поповнення фондів та колекцій архіву документів на паперових носіях, а також кіно-, фото-, відео-, аудіо-документів, що висвітлюють життя і діяльність членів Вашої родини, історії області та держави", - йдеться у зверненні.

Охочих долучитися до акції просять звертатися за адресою: м.Кіровоград, вул. Академіка Корольова, буд. 3.

Контактна особа - начальник відділу формування Національного архівного фонду та діловодства, організації та координації архівної справи в області та інформаційних технологій Кривуляк Андрій Борисович, тел. (0522) 37-31-33.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.