В Україні - найбільше розсекречених документів з архівів КГБ

За часів Януковича Росія намагалась заблокувати доступ до матеріалів радянських спецслужб в українських архівах.

Про це в ефірі "5 каналу" розповів новопризначений директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За його словами, наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, на етапі становлення незалежності пострадянських країн, багато архівосховищ радянських спецслужб було знищено або вивезено до Росії.

В Україні таких документів збереглось найбільше, каже посадовець: "У принципі, якщо говорити порівняно з республіками колишнього Радянського Союзу, з тими, де зберігались власне архіви КГБ, то найбільший відкритий масив документів – власне у нас".

Так сталось через те, що у країнах Балтії більшість документів було знищено або вивезено до Москви, а у Білорусі і Росії доступ до цих документів закритий.

"Ще дві країни, де можна отримати доступ до цих документів – це Молдова та Грузія, але у Грузії також багато чого було знищено, а в Молдові не було такої кількості архівних матеріалів у силу того, що країна потрапила до складу СРСР вже після Другої світової війни", – повідомив він.

Голова архіву також розповів, як Росія намагалась обмежити доступ до українських архівів.

"За часів Януковича була спроба Російської Федерації укласти спеціальну архівну угоду між Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і Вірменією. Таким дуже цікавим аспектом цієї угоди було те, що жодна з країн не мала права надати відкритий доступ до документа, якщо хоч одна інша країна проти цього заперечувала б. Фактично, це б повністю закрило доступ до будь-яких архівних документів. На щастя, тоді вдалося зупинити цю архівну угоду – зі сторони України вона не була підписана і не діє", – розповів Когут.

У Росії ж досі діє мораторій на розсекречування документів КГБ, який постійно продовжується.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.