Архів СБУ очолив новий директор

4 січня 2016 року Голова СБУ представив колективу Архіву нового керівника — Андрія Когута.

Про це Історичні правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Новопризначений директор Архіву СБУ Андрій Когут основним завданням бачить забезпечення вільного і зручного доступу істориків та усіх громадян до архівів, насамперед — через їхнє виведення з-під відомства СБУ та подальше оцифрування.

 Андрій Когут

Як заявляв раніше Голова СБУ Василь Грицак, спецслужба на виконання Закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" розпочала підготовку архівних фондів СБУ для передачі їх до Архіву Інституту національної пам’яті.

Раніше пан Когут очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу профільної групи Реанімаційного пакета реформ та керував Електронним архівом визвольного руху avr.org.ua, де у вільному доступі опубліковано копії 23103 документів. Саме у співпраці з Е-архівом наразі відбувається оприлюднення документів з фондів СБУ.

"Документи репресивних органів будуть відкритими і їх буде фізично передано у цивільне відомство — Інститут національної пам’яті. СБУ врешті остаточно порве із чекістським спадком. Інформація про масові порушення прав людини, репресії та злочини комуністичного режиму буде відкрита. Це один із ключових запобіжників, щоб тоталітарні практики та методи не повторилися більше ніколи", — зазначає Андрій Когут.

Він також запевнив, що триватиме співпраця з європейськими інституціями, зокрема по обміну документами комуністичних спецслужб з Польщею і Чехією.

Андрій Когут пообіцяв також, що "процес передачі не завадить щоденній відкритості Архіву СБУ і роботі усіх зацікавлених громадян та іноземців". Як відомо, з прийняттям "Закону про доступ" кількість звернень за архівною інформацією в Архіві СБУ зросла на 46%, більшість із них — щодо розшуку репресованих родин.

Андрій Когут входить до групи експертів, які працювали на "декомунізаційними" законами, зокрема щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів.

Попередній директор Архіву СБУ Ігор Кулик перейшов до Українського інституту національної пам’яті, щоб працювати над створенням Архіву УІНП, куди увійдуть документи радянських спецслужб 1917-1991 років з-під відомств силових органів, в тому числі СБУ, відповідно до закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Довідка:

Когут Андрій Андрійович народився 1980 року у м. Підволочиськ Тернопільської обл. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

До призначення директором Архіву СБУ  — в.о. директора Центру досліджень визвольного руху, керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua", менеджер групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакета реформ", учасник Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

Координатор проекту "Покидаючи СРСР" — серії заходів із вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Експерт з розвитку громадянського суспільства, мереж та проведення громадських кампаній. Активний учасник Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, експерт Керівного комітету. Впродовж зими 2013-2014 років, один із координаторів Громадського сектору Євромайдану. Один із засновників та координаторів Громадянської кампанії "ПОРА!" у 2004 р.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.