Князя Боголюбського, який спалив Київ, убили Амбал і Стирята. НАПИС

Там же перераховуються імена його вбивць - причому не всі з них були відомі раніше, повідомляє Meduza.

Напис у Переяславлі-Залєському (Ярославська область РФ) є "найдавнішою датованою письмовою пам'яткою Північно-Східної Русі", зазначає видання.

В Інституті археології РАН повідомили, що напис знайшли московські епіграфісти - професор ВШЕ Олексій Гіппіус і науковий співробітник Інституту слов'янознавства РАН Сава Міхєєв; вони ж продовжують його досліджувати.

Напис знаходиться посередині південної абсиди собору. Він зроблений у два стовпці, які обведені однією рамкою.

Імена вбивць (загалом їх близько 20, частина рядків утрачена) перераховуються в лівому стовпці, там же написане прокляття на їхню адресу. Праворуч - коротке повідомлення про вбивство.

Прорив лівого стовпця напису про вбивство Андрія Боголюбського. Фото: Інститут археології РАН

"Три перших імені відомі з літопису - це Петро Кучков (в тексті є його по-батькові - Фралович, ймовірно, Флорович), Амбал (в літописах зустрічається і написання "Анбал") і Яким (Яким Кучкович). Потім значна частина тексту втрачена, а в кінці є три імені, які відомі не були: Івка, Петрко та Стирята.

Останнє ім'я може бути прізвиськом, утвореним від слова "стирь" (стерно, рульове весло). Завершується список словами: "Сі суть убивці великого князя Андрія, хай будуть прокляті". Закінчення стовпця наразі залишається прочитаним", - зазначається у прес-релізі.

Прорив правого стовпця напису про вбивство Андрія Боголюбського. Фото: Інститут археології РАН

За словами вчених, питання викликає те, що напис залишено в Переславлі, тоді як князь Андрій був убитий у Боголюбові. На їхню думку, це "офіційний текст, який був розісланий по всіх містах єпархії та висічено на науку нащадкам на стінах головних храмів".

"Напис за своєю цінністю увійде в десятку найважливіших давньоруських написів. Це унікальна пам'ятка офіційної епіграфіки Володимиро-Суздальського князівства, що фіксує акт церковного прокляття убивцям володимирського князя", - сказав Олексій Гіппіус.

Написи на зовнішніх стінах Спасо-Преображенського собору були виявлені під час реставраційних робіт, які почалися влітку 2015 року.

Князь Андрій - син Юрія Долгорукого та половецької князівни. Призначений Юрієм на князювання у Вишгороді, без згоди батька утік на Північ, у Володимир-на-Клязьмі.

Після смерті батька 1157 року Андрій Боголюбський витіснив із Ростова і Суздаля своїх молодших братів Михалка і Всеволода і об'єднав під своєю рукою північні землі, ставши великим князем Володимиро-Суздальського князівства.

Своєю столицею він зробив місто Володимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, головні ворота якого були зведені за зразком київських Золотих воріт і одержали ту ж назву, а також величний Успенський собор.

Сам Андрій Боголюбський жив у замку неподалік від Володимира в селі Боголюбове. Намагався відірвати Суздальську землю від Києва, утворити окрему церковну митрополію. Вигнав до Візантії своїх 4-х братів разом з їхньою матір'ю — другою дружиною Юрія Долгорукого.

У 1169 році захопив і нещадно пограбував Київ. Знищені та спалені тоді були не лише житлові квартали, а й значна кількість церков та монастирів. Ікону Пресвятої Богородиці вивезено з Києва до Володимира.

Втручався у внутрішні справи інших руських князів, але 1173 року військо Андрія Боголюбського було розбите.

Вважається основоположником майбутньої Московської держави.

Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти Андрія Боголюбського. 29 червня 1174 року внаслідок змови бояр Кучковичів князя убили люди з його найближчого оточення.