Зі щита Батьківщини-Матері заберуть герб СРСР. Тризуба не буде

Зі щита на монументі "Батьківщина-мати" в Музеї історії України у Другій світовій війни (Київ) приберуть герб СРСР. Іншої символіки вішати не будуть, навіть заради балансу конструкції.

Про це повідомляє DreamKyiv із посиланням на голову Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича.

За словами чиновника, рішення ухвалили під час наради, в якій брали участь, зокрема, представники Музею історії України у Другій світовій війні (на балансі якого перебуває монумент) та Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ (спеціалісти якого зварювали сталеву обшивку монумента).

Коли почнеться демонтаж герба, наразі невідомо.

Дату оголосять після того, як фахівці Інституту електрозварювання та інші профільні спеціалісти проведуть дослідження і зроблять розрахунки.

Спорудження монументу в 1980 році

Врахувати треба, зокрема, стан ґрунтів, також потрібно з’ясувати, як демонтаж герба вплине на стійкість і баланс конструкції.

Хто саме виконуватиме роботи з демонтажу, стане відомо за результатами тендеру. Жодні інші символи розміщувати на щиті замість герба не будуть, наголосили в УІНП.

"Батьківщина-Мати" - монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра. Відкрита за участі радянського лідера Леоніда Брежнєва в 1981 році.

Автор монументу — народний художник УРСР скульптор Василь Бородай. Натурницею, з якої ліплено образ, була скульптор Галина Кальченко з Борзни (Чернігівщина).

2015 рік

Нержавіюча сталь для металевого каркасу скульптури виплавлена в Запоріжжі. Монумент зварено з окремих секцій вагою 25-30 тонн на Київському заводі ім. Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання ім. Патона.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври висоту монументу зменшили зі 108 до 102 м. Тепер вістря меча Залізної Діви розташовано на 12 м нижче хреста Дзвіниці.

Висота скульптури (без п'єдесталу) — 62 метри.

Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн. В одній руці статуя тримає меч вагою в 9 тонн, а в іншій — щит з гербом СРСР (13 тонн).

Інші матеріали за темами МОНУМЕНТИДЕКОМУНІЗАЦІЯУІНП

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.