Зі щита Батьківщини-Матері заберуть герб СРСР. Тризуба не буде

Зі щита на монументі "Батьківщина-мати" в Музеї історії України у Другій світовій війни (Київ) приберуть герб СРСР. Іншої символіки вішати не будуть, навіть заради балансу конструкції.

Про це повідомляє DreamKyiv із посиланням на голову Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича.

За словами чиновника, рішення ухвалили під час наради, в якій брали участь, зокрема, представники Музею історії України у Другій світовій війні (на балансі якого перебуває монумент) та Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ (спеціалісти якого зварювали сталеву обшивку монумента).

Коли почнеться демонтаж герба, наразі невідомо.

Дату оголосять після того, як фахівці Інституту електрозварювання та інші профільні спеціалісти проведуть дослідження і зроблять розрахунки.

Спорудження монументу в 1980 році

Врахувати треба, зокрема, стан ґрунтів, також потрібно з’ясувати, як демонтаж герба вплине на стійкість і баланс конструкції.

Хто саме виконуватиме роботи з демонтажу, стане відомо за результатами тендеру. Жодні інші символи розміщувати на щиті замість герба не будуть, наголосили в УІНП.

"Батьківщина-Мати" - монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра. Відкрита за участі радянського лідера Леоніда Брежнєва в 1981 році.

Автор монументу — народний художник УРСР скульптор Василь Бородай. Натурницею, з якої ліплено образ, була скульптор Галина Кальченко з Борзни (Чернігівщина).

2015 рік

Нержавіюча сталь для металевого каркасу скульптури виплавлена в Запоріжжі. Монумент зварено з окремих секцій вагою 25-30 тонн на Київському заводі ім. Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання ім. Патона.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври висоту монументу зменшили зі 108 до 102 м. Тепер вістря меча Залізної Діви розташовано на 12 м нижче хреста Дзвіниці.

Висота скульптури (без п'єдесталу) — 62 метри.

Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн. В одній руці статуя тримає меч вагою в 9 тонн, а в іншій — щит з гербом СРСР (13 тонн).

Інші матеріали за темами МОНУМЕНТИДЕКОМУНІЗАЦІЯУІНП

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.