ПОРОШЕНКО ПРОГОЛОСИВ 2017-ИЙ РОКОМ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

Наступний рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років.

Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ визначає одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років.

"Символічно, що указ видано в день, коли українці відзначають постання першої української Незалежності у 1918 році — Української Народної Республіки", - зазначив заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко.

Документ готували фахівці АП у взаємодії з експертами Українського інституту національної пам'яті, Інституту історії НАН України, а також зацікавлених представників громадськості.

Павленко повідомив, що указом передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам'яті подій початку ХХ століття.

Зокрема, планується встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, публікація наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

Президент України доручив вжити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року.

Також має бути опрацьоване питання віднесення території урочища Аскольдова могила у Києві до заповідної території. У Черкаській області на території філії "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" облаштують місця, пов’язані з подіями 1917 — 1921 років.

Окрім того, буде знято документальні фільми, які транслюватимуть на загальнонаціональних та регіональних телеканалах. Відповідні інформаційні матеріали про роль Української революції 1917-1921 років у європейській та світовій історії розповсюджуватимуться за кордоном.

"Ця робота є дуже важливою в питанні національної безпеки України. Це протистояння міфам, які поширює агресор, міфам "русскава міра" про те, що нібито Україна постала з уламків Радянського Союзу, що нібито Сталін об'єднав її в сучасних кордонах", - сказав Павленко.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що боротьба українців за свою незалежність протягом всього ХХ століття була одним із вирішальних чинників, який поставив крапку в існуванні СРСР у 1991 році

"На початку 20 століття світ побачив суверенну державу – Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому катаклізмі, - підкреслив чиновник. - Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і, врешті, досяг мети: Україна знову стала незалежною. З 1991 року – назавжди".

Інші матеріали за темою УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.