АРХІВИ АФОНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ОЦИФРУЮТЬ

Представники Священного Кіноту Святої гори Афон і грецького телекомунікаційного холдингу "ОТЕ" підписали контракт про оцифрування стародавніх текстів афонських монастирів.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Вартість контракту складає 7,7 млн євро.

Проект передбачає оцифрування документів і рукописів, що зберігаються в монастирських архівах і бібліотеках Афонського півострова.

Для забезпечення публічного доступу до документів буде створено спеціальний сайт кількома мовами й електронна бібліотека-архів Святої гори.

Інтернет-архів складатиметься з 900 тисяч оцифрованих рукописів, 450 тисяч друкованих видань, 550 тисяч історичних архівних документів, 146 тисяч предметів церковного мистецтва, 25 тисяч архітектурних ескізів і 2,5 тисячі годин документального відео.

Наразі на Святій горі діє 20 монастирів. Афон є особливою самокерованою адміністративною одиницею "Автономна чернеча держава" у складі Греці.

Кіноту належить верховна влада на півострові. Він складається з представників 20 монастирів, між якими розділена територія Святої Гори. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.

Візантійський імператор Костянтин Погонат віддав Афонський півострів у виключне володіння ченців у VII сторіччі. Перший монастир — Велика Лавра — на Афоні засновано в 962-963 роках.

Перший руський монастир — Пантелеймонів — закладено 1080 року. На Афоні перебували засновник Київської Лаври Антоній Печерський (XІ ст., там же на Афоні він був пострижений у ченці) та полеміст Іван Вишенський (XVI-XVII ст.). У 1780-х роках полтавчанин Паїсій Величковський заснував на Афоні козачий монастир - Іллінський Запорозький скит.

У монастирях Афона зберігаються десятки тисяч грецьких, слов'янських, арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з IX століття). Збірки мало досліджені науковцями. Їх дослідження ускладнюється тим, що статут монастирської держави забороняє доступ на Афон жінкам, незалежно від наявності в останніх наукового ступеня.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.