АРХІВИ АФОНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ОЦИФРУЮТЬ

Представники Священного Кіноту Святої гори Афон і грецького телекомунікаційного холдингу "ОТЕ" підписали контракт про оцифрування стародавніх текстів афонських монастирів.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Вартість контракту складає 7,7 млн євро.

Проект передбачає оцифрування документів і рукописів, що зберігаються в монастирських архівах і бібліотеках Афонського півострова.

Для забезпечення публічного доступу до документів буде створено спеціальний сайт кількома мовами й електронна бібліотека-архів Святої гори.

Інтернет-архів складатиметься з 900 тисяч оцифрованих рукописів, 450 тисяч друкованих видань, 550 тисяч історичних архівних документів, 146 тисяч предметів церковного мистецтва, 25 тисяч архітектурних ескізів і 2,5 тисячі годин документального відео.

Наразі на Святій горі діє 20 монастирів. Афон є особливою самокерованою адміністративною одиницею "Автономна чернеча держава" у складі Греці.

Кіноту належить верховна влада на півострові. Він складається з представників 20 монастирів, між якими розділена територія Святої Гори. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.

Візантійський імператор Костянтин Погонат віддав Афонський півострів у виключне володіння ченців у VII сторіччі. Перший монастир — Велика Лавра — на Афоні засновано в 962-963 роках.

Перший руський монастир — Пантелеймонів — закладено 1080 року. На Афоні перебували засновник Київської Лаври Антоній Печерський (XІ ст., там же на Афоні він був пострижений у ченці) та полеміст Іван Вишенський (XVI-XVII ст.). У 1780-х роках полтавчанин Паїсій Величковський заснував на Афоні козачий монастир - Іллінський Запорозький скит.

У монастирях Афона зберігаються десятки тисяч грецьких, слов'янських, арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з IX століття). Збірки мало досліджені науковцями. Їх дослідження ускладнюється тим, що статут монастирської держави забороняє доступ на Афон жінкам, незалежно від наявності в останніх наукового ступеня.

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві, підкреслював"

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?