Кириленко віддає церкву з "Софії Київської" в руки УПЦ КП

Трапезну церкву біля Софійського собору у Києві (її ще називають Малою або Теплою Софією) передають у безоплатне користування священникам УПЦ Київського Патріархату для "відновлення богослужінь".

Про це у своєму Facebook повідомив учений-археолог, екс-працівник Національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський.

Дописувач нагадав, що церква була спеціально обладнана для проведення виставок. В одній з кімнат реставратори розчистили та музеєфікували фрагмент підлоги XVIII століття. Все за державні кошти.

"Тепер все це будуть знову змінювати та перепристосовувати. При цьому скоротять експозиційні площі заповідника, сховають у запасники цінні експонати, перекриють зазначені музеєфіковані залишки, - підкреслив Бобровський. - Заради чого? Заради політичного піару "Народного фронту" [до цієї партії належить нинішній міністр культури В'ячеслав Кириленко - ІП]?"

Скан документу: Tymur Bobrovskyy

Трапезна Церква Софії є частиною об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО, зазначив археолог. Вже майже десятиліття ООНівська організація вимагає від України менеджмент-план з розвитку заповідника.

"Оскільки документу немає, то обмежень також не існує, - написав Бобровський. - Сьогодні вирішили віддати священникам Малу Софію. Не сумнівайтеся, завтра постане питання і про Велику".

На думку вченого, коли про ситуацію дізнаються в ЮНЕСКО, буде скандал. Бо волюнтаристське рішення Мінкульту приймалося без розробки менеджмент-плану, а тому не прораховано ризики передачі музейної території в управління церковникам.

Тепла Софія. Фото: uk.wikipedia.org

"Якщо хтось вважає, що священнослужителі - люди особливої духовності, то згадайте, як вони поводяться з культурною спадщиною: МП [Московський патріархат] у Лаврі, УАПЦ в Андріївській церкві, а той самий КП - з історичною забудовою на Старокиївській горі", - підкреслив дописувач. 

Тепла або Мала Софія — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури українського бароко. Збудована в 1722-1730 роках.

1822 року за проектом Андрія Меленського перебудована на зимову (опалювану) церкву Різдва Христового. Відтоді, на противагу холодному взимку соборові, отримала назву "Теплої".

У складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення.

Зараз використовується в якості виставкових залів Національного заповідника "Софія Київська". В ній розташовується експозиція "Храм. Град. Держава" та лапідарій Національного заповідника "Софія Київська".

Інше за темами ЧИНОВНИКИЮНЕСКОЗАПОВІДНИКИ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.