СОФІЮ І ЛАВРУ ЗАЛИШИЛИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ

Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити у списку Світової спадщини Києво-Печерську Лавру і національний заповідник "Софія Київська".

Таке рішення було прийнято на засіданні комітету в Камбоджі в рамках 37-ї сесії ЮНЕСКО, повідомляє Інтерфакс із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Я хотів би привітати вас і українську громадськість з тим, що на сьогоднішній день це питання знято і на найближчій сесії, і дай Боже, навіки, більше це питання ніколи підніматися не буде", - сказав міністр.

Новохатько зазначив, що під час голосування на засіданні комітету з критикою України активно виступали представники Німеччини та Швейцарії. Водночас Україну підтримали такі країни, як Росія, Японія, Алжир та ін.

Міністр підкреслив, що після сьогоднішнього голосування це питання остаточно знято з порядку денного засідань ЮНЕСКО.

Разом з тим українська делегація очікує позитивних результатів у ході голосування про можливість включення до списку Світової спадщини Херсонесу і дерев'яних церков Карпатського регіону.

Як відомо, Національному заповіднику "Софія Київська" і "Києво-Печерській Лаврі" загрожувало виключення зі списку ЮНЕСКО у зв'язку із забудовою буферних зон.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.