Кириленко віддає церкву з "Софії Київської" в руки УПЦ КП

Трапезну церкву біля Софійського собору у Києві (її ще називають Малою або Теплою Софією) передають у безоплатне користування священникам УПЦ Київського Патріархату для "відновлення богослужінь".

Про це у своєму Facebook повідомив учений-археолог, екс-працівник Національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський.

Дописувач нагадав, що церква була спеціально обладнана для проведення виставок. В одній з кімнат реставратори розчистили та музеєфікували фрагмент підлоги XVIII століття. Все за державні кошти.

"Тепер все це будуть знову змінювати та перепристосовувати. При цьому скоротять експозиційні площі заповідника, сховають у запасники цінні експонати, перекриють зазначені музеєфіковані залишки, - підкреслив Бобровський. - Заради чого? Заради політичного піару "Народного фронту" [до цієї партії належить нинішній міністр культури В'ячеслав Кириленко - ІП]?"

Скан документу: Tymur Bobrovskyy

Трапезна Церква Софії є частиною об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО, зазначив археолог. Вже майже десятиліття ООНівська організація вимагає від України менеджмент-план з розвитку заповідника.

"Оскільки документу немає, то обмежень також не існує, - написав Бобровський. - Сьогодні вирішили віддати священникам Малу Софію. Не сумнівайтеся, завтра постане питання і про Велику".

На думку вченого, коли про ситуацію дізнаються в ЮНЕСКО, буде скандал. Бо волюнтаристське рішення Мінкульту приймалося без розробки менеджмент-плану, а тому не прораховано ризики передачі музейної території в управління церковникам.

Тепла Софія. Фото: uk.wikipedia.org

"Якщо хтось вважає, що священнослужителі - люди особливої духовності, то згадайте, як вони поводяться з культурною спадщиною: МП [Московський патріархат] у Лаврі, УАПЦ в Андріївській церкві, а той самий КП - з історичною забудовою на Старокиївській горі", - підкреслив дописувач. 

Тепла або Мала Софія — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури українського бароко. Збудована в 1722-1730 роках.

1822 року за проектом Андрія Меленського перебудована на зимову (опалювану) церкву Різдва Христового. Відтоді, на противагу холодному взимку соборові, отримала назву "Теплої".

У складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення.

Зараз використовується в якості виставкових залів Національного заповідника "Софія Київська". В ній розташовується експозиція "Храм. Град. Держава" та лапідарій Національного заповідника "Софія Київська".

Інше за темами ЧИНОВНИКИЮНЕСКОЗАПОВІДНИКИ

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.