Валенсу знову звинувачують у співпраці з польським "КГБ"

Колишній президент Польщі (1990-1995) і засновник профспілки "Солідарність" (1980-1989) Лех Валенса в 1970-76 роках був платним інформатором спецслужб соціалістичної Польщі.

Про це заявив глава Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП) Лукаш Камінський.

За словами глави ІНП, документи, які були вилучені під час обшуку в будинку останнього комуністичного міністра внутрішніх справ генерала Чеслава Кіщака [помер 5 листопада 2015 року - ІП], включають і зобов'язання надавати інформацію, підписане кодовим ім’ям Валенси - Bolek.

Серед документів нібито є також звіти і чеки на отримання грошей, підписані Валенсою.

Лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса раніше визнав, що підписав зобов'язання бути інформатором, але наполягає на тому, що ніколи ним так і не став.

У 2000 році спеціальний суд не виявив жодних доказів співпраці Валенси зі спецслужбами.

Валенса завжди заявляв, що подібні звинувачення є абсурдними. "Ви не можете змінити факти вашою брехнею, звинуваченнями і підробками", - цитує слова Валенси агентство AFP.

Він знову планує звертатися до суду з вимогою спростувати заяви про його роботу на спецслужби.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.