За рік у Вінницькому архіві з 1,5 млн справ оцифрували тисячу

За рік фахівці державного архіву Вінницької області роблять 250 тисяч цифрових копій, в середньому - це тисяча справ, які переводяться в електронний формат.

Про це повідомляє УНН із посиланням на директора державного архіву області Юрія Легуна.

За словами посадовця, у фондах обласного архіву нині налічується приблизно 1,5 мільйонів справ.

"Відповідно до нашого архівного обліку, в середньому одна справа містить 250 аркушів. В архіві працюють двоє спеціалістів, які постійно задіяні у копіюванні, але цих 250 тисяч сканів, які ми за рік цифрували — це тисяча справ, а у нас їх — 1,5 млн. З такими темпами роботи вистачить ще на тисячу років", - підкреслив чиновник.

За його словами, доводиться організувати волонтерські програми, задіяти громадські організації, щоб прискорити копіювання.

"Технічно ми зможемо забезпечити цей процес, але у нас просто не вистачає людей. Першочергово переводимо в електронний формат найбільш затребуванні справи, серед яких справи щодо підтвердження родового коріння. А є величезні фонди, в які десятиліттями ніхто не заглядає, наприклад, документи обласної статистики", — зауважив Легун.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.