"Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне" – дискусія в Києві

26 лютого в Національному музеї історії України відбудеться зустріч "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне".

Учасники дискусії: Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, та Євген Магда, к.п.н., співголова Бюро протидії гібридній війні відповідатимуть на такі запитання:

З якої причини Німеччина та Росія вдалися до анексії частин сусідніх держав?

Як і чому повели себе країни-жертви?

Як відреагувала світова спільнота на факти анексії?

Яку роль зіграли місцеві сепаратисти під час анексії?

Чи можливо було уникнути такого сценарію?

Якими були коротко- та довготермінові наслідки анексії для кожної із сторін та місцевого населення?

Модеруватиме зустріч к.і.н. Сергій Громенко, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

 

26 лютого (п’ятниця), 17:00

Зустріч: "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне"

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатор: Український інститут національної пам’яті в партнерстві з Національним музеєм історії України.

Вхід вільний.

Подія у "Фейсбуці" - тут.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.