"Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне" – дискусія в Києві

26 лютого в Національному музеї історії України відбудеться зустріч "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне".

Учасники дискусії: Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, та Євген Магда, к.п.н., співголова Бюро протидії гібридній війні відповідатимуть на такі запитання:

З якої причини Німеччина та Росія вдалися до анексії частин сусідніх держав?

Як і чому повели себе країни-жертви?

Як відреагувала світова спільнота на факти анексії?

Яку роль зіграли місцеві сепаратисти під час анексії?

Чи можливо було уникнути такого сценарію?

Якими були коротко- та довготермінові наслідки анексії для кожної із сторін та місцевого населення?

Модеруватиме зустріч к.і.н. Сергій Громенко, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

 

26 лютого (п’ятниця), 17:00

Зустріч: "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне"

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатор: Український інститут національної пам’яті в партнерстві з Національним музеєм історії України.

Вхід вільний.

Подія у "Фейсбуці" - тут.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.