"Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне" – дискусія в Києві

26 лютого в Національному музеї історії України відбудеться зустріч "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне".

Учасники дискусії: Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, та Євген Магда, к.п.н., співголова Бюро протидії гібридній війні відповідатимуть на такі запитання:

З якої причини Німеччина та Росія вдалися до анексії частин сусідніх держав?

Як і чому повели себе країни-жертви?

Як відреагувала світова спільнота на факти анексії?

Яку роль зіграли місцеві сепаратисти під час анексії?

Чи можливо було уникнути такого сценарію?

Якими були коротко- та довготермінові наслідки анексії для кожної із сторін та місцевого населення?

Модеруватиме зустріч к.і.н. Сергій Громенко, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

 

26 лютого (п’ятниця), 17:00

Зустріч: "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне"

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатор: Український інститут національної пам’яті в партнерстві з Національним музеєм історії України.

Вхід вільний.

Подія у "Фейсбуці" - тут.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.