АНОНС: У Могилянці - лекція соратника Сахарова і Єльцина з Естонії

14 квітня в Києво-Могилянській академії відбудеться відкрита зустріч із Юло Вооглайдом, естонським філософом та політиком.

Зустріч анонсували організатори в соцмережі Вктонтакті.

Юло Вооглайд - відомий естонський мислитель в сфері трансформації освіти та почесний професор Тартуського університету. Три школи в Естонії працюють за освітніми принципами Юло Вооглайда, в тому числі відома Колегія Старого Талліна. 

Він переконаний, що розвиток особистості і громадянина, розкриття природніх талантів - головні завдання освіти.

Юло Вооглайд був народним депутатом СРСР і членом депутатської групи, в яку входили такі знакові особистості, як Андрій Сахаров і Борис Єльцин. Учасник делегації, яка вела переговори з Михайлом Горбачовим про вихід Естонії з Радянського Союзу. Тричі був обраний депутатом Парламенту незалежної Естонії.

 

Ключові питання зустрічі:


- Майбутнє студента залежить від його особистості, а не соціальності: освіта, яка вчить думати, а не запам’ятовувати.
- Чому справжнє навчання і творчісіть - нероздільні.
- Нова модель вищої освіти.
- Принципи розвитку і розкриття молоді.
- Як формується завтрашня еліта країни?

Зустріч "Кого виховують в університетах: особистість vs спеціальність"

Четвер, 14 квітня, 16:00

Місце: Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2), 1-й корпус, ауд 217.

Вхід за попредньою реєстрацією

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.