АНОНС: лекція Володимира Бірчака "Від Данила Галицького до "старших опєр.ідіотів"

Хоча документи радянської спецслужби в основному асоціюються у нас із сумними сторінками репресій ХХ століття, у них водночас трапляються доволі кумедні історії

Із 2015 року в Україні повністю відкритий доступ до документів ЧК-КҐБ. Це найбільший відкритий масив документів на колишньому пострадянському просторі.

 

Хоча документи радянської спецслужби в основному асоціюються у нас із сумними сторінками репресій ХХ століття, у них водночас трапляються доволі кумедні історії.

Як КҐБ шукав корони Данила Галицького, Ягайла та Ядвіги? Чому "старший опєр.ідіот" хотів знищити справу Довженка? Як чекісти обвалювали штукатурку у квартирах, встановлюючи "прослушку"?

Про все це та набагато більше розповість колишній заступник директора Архіву СБУ (2014-2016), а нині заступник головного редактора видання "Історична Правда", керівник академічних програм Центр Досліджень Визвольного Руху Володимир Бірчак.

Дивитися можна тут:

Фейсбук 

Instagram 

Телеграм 

LEGIO Historica 

Світлотінь 

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.