АНОНС: Киянам пропонують зазирнути “під саркофаг” і послухати лекцію В'ятровича

У центрі столиці 25 квітня відкриється документальний мистецький проект до річниці Чорнобильської аварії.

Документальна інсталяція "Під саркофагом" — історичний та мистецький проект, що представляє наслідки використання "мирного" атома в умовах тоталітаризму.

Організатори — Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху — обрали поєднання творчих образів, цифр та фактів.

За локацію проекту взято підземний перехід — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Історик Володимир В'ятрович працював з таємними раніше документами КГБ і певен: катастрофи на ЧАЕС було не уникнути.

Втім, причини далеко не техногенного характеру, хоча ще до 26 квітня ’86 року відбулося 5 аварій, 29 аварійних зупинок, 63 відмови обладнання. "Коріння ядерної катастрофи у Чорнобилі — у системі управління країною", — говорить дослідник.

Тож глядача закликають подивитися на катастрофу ширше, аніж лише як техногенну аварію.  

"Це була аварія цілої тоталітарної системи. Проект "Під саркофагом" показує паралелі між мутаціями живого організму внаслідок радіації та мутаціями суспільства внаслідок совка, які ми досі переживаємо", — говорять автори виставки.  

Опинитися "Під саркофагом" можна щодня з 25 до 29 квітня.

 

 

25 квітня 2016 року, 14:00 Відкриття інсталяції "Під саркофагом"

Місце: м. Київ, Європейська площа, підземний перехід між Українським домом та Національною філармонією

28 квітня о 18:30 запланована лекція історика Володимира В’ятровича "Катастрофа імені Леніна. Чорнобиль в документах КГБ".

Автори проекту: Володимир В’ятрович, Ольга Сало, Ярина Ясиневич. Над проектом працювали: Андрій Когут, Анна Олійник, Володимир Бірчак, Василь Ліпінський, Аліна Шпак. Дизайн: Ольга Сало. Виготовлення: GalNext.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху за сприяння Київської міської державної адміністрації.

Також стежте за оновленням інформації на сторінці заходу у мережі Facebook.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.