Не Щорс, а Сновськ. Декомунізовано ще понад три сотні топонімів

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила три постанови про перейменування географічних назв.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відповідно до постанови 4468, нові назви одержали 6 районів, 218 населених пунктів, із них 4 міста. Так, Димитров Донецької області став Мирноградом, Котовськ на Одещині — Подільськом, Красноармійськ у Донецькій області — Покровськом, а Щорс на Чернігівщині — Сновськом. Історичні назви повернуто 45 місцевостям. 

Постанова 4086 стосувалася 76 найменувань в окремих районах Донецької та Луганської областей. Постановою 4087 перейменовано ще 75 найменувань у Криму.

Крім того, "Тексти" повідомляють про такі перейменування на Південному Сході України: 

у Донецькій області місто Торез – на місто Чистякове, Юнокомунарівськ – на Бунге, Кіровське – Хрестівка, Комсомольське – Кальміуське; 

у Луганській області Стаханов – на місто Кадіївка, Краснодон – на Сорокине, Красний Луч – Хрустальний, Свердловськ – на Довжанськ, Вахрушеве – Боково-Хрустальне, Кіровськ – Голубівка.

в АР Крим Красноперекопськ – на Яни Капу, смт Кіровське – Іслям-Терек, смт Совєтський – Ічкі, смт Орджонікідзе – Кайгадор.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.