Спецпроект

АНОНС:У Києві проведуть круглий стіл «Масовий голод 1946-1947 – трагедія і пам’ять»

Спричинений діями комуністичного тоталітарного режиму масовий голод 1946-1947 років є великою трагедією Українського народу. Цього року виповнюються її 70-ті роковини.

Проте, порівняно із Голодомором 1932 – 1933 років, багатьом питанням, пов’язаним з тими подіями, дослідники та громадськість приділили значно менше уваги. Тож існує необхідність глибокого обговорення проблем, пов’язаних із дослідженням масового голоду 1946-1947 років та сучасних підходів до вшанування пам’яті жертв трагедії.

Питання, що пропонуються до обговорення:

·        стан наукових досліджень масового голоду 1946 – 1947 років;

·        післявоєнний масовий голод і Голодомор 1932 – 1933 років – спільне і відмінне;

·        масовий голод 1946 – 1947 років в національній пам’яті.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці, а також представники органів влади та громадськості. Зокрема, Станіслав Кульчицький, Василь Марочко, Володимир В’ятрович, Наталя Левчук, Олеся Стасюк.

У рамках круглого столу відбудеться презентація фотодокументальної виставки "Масовий голод 1946-1947 років в радянській Україні".

1 червня 2016 року, 14.00

Місце:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору",  м. Київ, вул. Лаврська, 3

Організатори заходу:  Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Асоціація дослідників голодоморів в Україні.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.