У Києві відкрилася виставка про участь українців у Другій світовій війні

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "У спільній боротьбі", присвячена українцям, які боролися з нацизмом у складі армій країн антигітлерівської коаліції та рухах Опору.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Невідомі широкому загалу документи містять інформацію про участь українців у лавах радянської армії, збройних сил Канади, США та Франції у бойових діях, що проходили у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Австрії, Чехословаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії, Литві, Латвії тощо.

 

Окрім широкої географії військових дій, у яких брали участь українці, документи виставки інформують також про реакцію українців закордоння на початок війни та їх готовність добровільно вступати у військо, про високий професійний рівень українських вояків союзницьких армій та їх участь у підпіллі

Виставка репрезентує долі українських родин, чиї сини і дочки в лавах армій різних країн наближали перемогу над нацизмом.

Документальні джерела також висвітлюють участь українських громад у численних акціях допомоги воякам.

Особливу увагу зосереджено на документах, які красномовно свідчать про бойові успіхи та нагородження українських воїнів держав-переможниць. Окремий блок експозиції розкриває й трагічну сторону подій Другої світової війни – втрати серед українських вояків.

Значне місце в експозиції займають матеріали Героїв України Євгена Березняка, Олексія Береста, Олеся Гончара, Кузьми Дерев’янка, Героя Радянського Союзу Пилипа Жмаченка, Народного Героя Югославії Андрія Вітрука, родин Чумаків та Спачинських, чиї сини в лавах різних армій наближали перемогу, а також героїчних жінок  Ніни Мігової та Анни Храпливої та багатьох інших.

Документальна розповідь ведеться на тлі трагічних воєнних баталій і формує образ "українського воїна – з душею Шевченка, з кров’ю Мазепи, з серцем Лесі Українки…", готового віддати життя заради своєї Батьківщини. Адже боротьба з ворогом у складі армій держав-союзників була для українців водночас і боротьбою за Україну.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 20 травня 2016 р.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.