У Києві відкрилася виставка про участь українців у Другій світовій війні

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "У спільній боротьбі", присвячена українцям, які боролися з нацизмом у складі армій країн антигітлерівської коаліції та рухах Опору.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Невідомі широкому загалу документи містять інформацію про участь українців у лавах радянської армії, збройних сил Канади, США та Франції у бойових діях, що проходили у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Австрії, Чехословаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії, Литві, Латвії тощо.

 

Окрім широкої географії військових дій, у яких брали участь українці, документи виставки інформують також про реакцію українців закордоння на початок війни та їх готовність добровільно вступати у військо, про високий професійний рівень українських вояків союзницьких армій та їх участь у підпіллі

Виставка репрезентує долі українських родин, чиї сини і дочки в лавах армій різних країн наближали перемогу над нацизмом.

Документальні джерела також висвітлюють участь українських громад у численних акціях допомоги воякам.

Особливу увагу зосереджено на документах, які красномовно свідчать про бойові успіхи та нагородження українських воїнів держав-переможниць. Окремий блок експозиції розкриває й трагічну сторону подій Другої світової війни – втрати серед українських вояків.

Значне місце в експозиції займають матеріали Героїв України Євгена Березняка, Олексія Береста, Олеся Гончара, Кузьми Дерев’янка, Героя Радянського Союзу Пилипа Жмаченка, Народного Героя Югославії Андрія Вітрука, родин Чумаків та Спачинських, чиї сини в лавах різних армій наближали перемогу, а також героїчних жінок  Ніни Мігової та Анни Храпливої та багатьох інших.

Документальна розповідь ведеться на тлі трагічних воєнних баталій і формує образ "українського воїна – з душею Шевченка, з кров’ю Мазепи, з серцем Лесі Українки…", готового віддати життя заради своєї Батьківщини. Адже боротьба з ворогом у складі армій держав-союзників була для українців водночас і боротьбою за Україну.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 20 травня 2016 р.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?