Виставка про Симона Петлюру відкрилася у Верховній Раді. ФОТО

До 24 червня у будівлі українського парламенту експонується фотодокументальна виставка про одного з найвидатніших українських політиків ХХ століття.

Слово "петлюрівщина" довгий час вживалося як прихильниками, так і противниками української державності на означення боротьби за незалежну Україну. Першими – з пієтетом, другими – як лайка.

Правдиве розуміння ролі й місця Симона Петлюри у боротьбі за українську справу як у суспільстві, так і серед політичного істеблішменту ще повинно сформуватися. Тим більш важливою і навіть інтригуючою є виставка про чи не найяскравішого українського політика ХХ століття, що відкрилася 16 червня у стінах Верховної Ради. 

25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства Симона Петлюри радянським агентом. Представлені на виставці унікальні документи й світлини розповідають про одного з ключових політичних діячів Української Народної Республіки, будівничого українських збройних сил, керманича держави, який намагався зацікавити "українською справою" Захід. 

 

"Ті, хто творять майбутнє нашої держави, повинні добре знати її минуле, – говорить голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. – Тому що історія – це, насамперед, досвід, який допомагає уникнути важких помилок. Українські політики повинні уважно вивчати життя та діяльність Симона Петлюри: його здобутки та прорахунки можуть стати в нагоді у теперішній непростій ситуації"

Виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" створена спільними зусиллями Музею Української революції 1917-1921 років та Українського інституту національної пам'яті. Участь у її відкритті взяли народні депутати Микола КняжицькийОлег МедуницяІгор АртюшенкоАндрій Левус, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Кот, керівник Музею Української революції 1917 - 1921 рр. Олександр Кучерук, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович

"Петлюра – перший серед українських лідерів, кого російський більшовизм знищив як один із символів Української революції. Його ім'я досі оповите міфами й сфальшованими звинуваченнями, покликаними дискредитувати не лише самого Петлюру, а й ідею державної незалежності України. На жаль, ці міфи все ще мають вплив на суспільство та владу", – зазначив на відкриті один з авторів виставки, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот

Водночас, як зауважив начальник управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін, таке "повернення" Симона Петлюри в стіни українського парламенту "свідчить, що хоча б частина українських політиків звертаються до досвіду державотворення часів Української Народної Республіки". Принаймні, виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" надає їм додаткову можливість зробити це.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.