Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД тепер онлайн. СКАНИ

Чекістські документи з Архіву СБУ в Криму про депортацію та повернення кримських татар, а також вірмен, болгар та греків із Криму Центр досліджень визвольного руху публікує онлайн на Електронному архіві визвольного руху.

Це 38 документів, більшість з яких — із  захопленого архіву СБУ в Криму. Серед них — повідомлення про причини арештів жителів Сімферополя органами НКВД, про проведені оперативні роботи в Джанкойському, Євпаторійському, Севастопольському районах, плани проведення операції по переселенню кримських татар, а також вірмен, болгар та греків.

 Перша сторінка Доповідної записки про підготовку операції по переселенню спецконтингента з території Євпаторійського і Джанкойського оперсекторів Криму станом на 4 червня 1944 р. (документ КГБ СРСР).

"Спецконтингент, що підлягає виселенню" — саме такими цинічними словами називала радянська влада кримських татар. Серед оприлюднених документів є унікальні матеріали про плани та саме насильницьке виселення протягом двох днів кримськотатарського народу з рідних домівок у віддалені регіони СРСР.

Ідеться про доповідні записки вищому партійному керівництву, плани та звіти про перебіг депортації, документи про перебування кримськотатарського народу на засланні, а також початки автономістських рухів серед татар.

Перша сторінка Відомостей по обліку населення Севастопольського оперативного сектора Кримської АРСР (документ КГБ СРСР). 

Зокрема, план переселення у Сімферопольському секторі містить такі  вказівки: "Операцію з переселення почати на світанку 18.5.1944 р. і, виходячи з чисельності контингенту, який підлягає переселенню, і територіального розташування районів, операцію закінчити: по Зуйському, Біюк-Онларському і Сімферопольському сільському районах до кінця дня 18.5.44 р.; по Карасубазарському району до кінця дня 19.5.44 р.".

Перша сторінка Спецповідомлення про результати роботи по перевірці і фільтрації репатрійованих радянських громадян, що повертаються в Кримську область станом на 10 вересня 1945 р . (документ КГБ СРСР).

 

Як розповів архівіст Центру досліджень визвольного руху Роман Тютенко, значну частину колекції складають документи щодо репатріантів — військовополонених та цивільних, які повернулися з Австрії, Німеччини та інших країн Західної Європи до Криму.

"У цих  документах містяться відомості про кількості повернених громадян, їх національний склад, інформації повсякденний нагляд за ними, — розповів історик. — Також можна знайти повідомлення про "антирадянські" настрої цих людей: "Я лучше в тюрме 6 месяцев отсижу, чем буду работать в совхозе"; "В Германии мне жилось лучше, а в совхоз пригнали как на каторжные работы"".

Перша сторінка Плану проведення операції по переселенню спецконтингента в Сімферопольському оперативному секторі з 18.5.-19.5.44 р. (документ КГБ СРСР).

Над створенням колекції документів працювали фахівці з Центру досліджень визвольного руху, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Документи доступні на Е-архіві avr.org.ua за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23436 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.