Повторне перейменування декомунізованих населених пунктів суперечитиме чинному законодавству - УІНП

Окремі лобістські групи упродовж останнього часу здійснюють спроби ініціювати у Верховній Раді повторне перейменування деяких населених пунктів, що змінили свої назви в рамках декомунізації. Представники Українського інституту національної пам’яті наголошують, що такі дії суперечать чинному законодавству України.

"На перейменовані в ході реформи декомунізації населені пункти та райони дія перехідних положень закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зрозуміло, не поширюється.

Тому всі питання, пов'язані з теоретичною зміною назви для них у майбутньому, регулюються нормами загального законодавства, а саме –  Законом України "Про географічні назви"", – пояснює юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.

Відповідно до частини одинадцятої статті 5 закону "Про географічні назви", "перейменування географічних об’єктів здійснюється у випадку:

повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;

необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;

істотної зміни функції або призначення географічного об’єкта;

необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Інститут національної пам’яті наголошує, що зазначений перелік підстав для перейменування населених пунктів та районів є вичерпним. Він не передбачає повторного перейменування тих населених пунктів чи районів, чиї назви були змінені в ході реформи декомунізації.

"Крім того, частина дванадцята статті 5 Закону України "Про географічні назви" визначає, що перейменування географічних об’єктів, крім випадків приведення їх назв у відповідність до вимог декомунізаційного законодавства, здійснюється з урахуванням думки більшості населення відповідно до закону про референдуми, – зазначає Сергій Рябенко. – Однак, станом на сьогоднішній день проведення будь-яких місцевих референдумів є неможливим через відсутність спеціального закону".

Таким чином, повторне перейменування декомунізованих населених пунктів або районів всупереч вимогам статті 5 Закону України "Про географічні назви" є неможливим та суперечитиме діючому законодавству. При чому це стосується як ухвалення нової постанови Верховної Ради, так і "внесення змін" до вже проголосованої постанови, яка набрала чинності.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.