Спецпроект

In Memoriam: ОРЕСТ СУБТЕЛЬНИЙ

Орест Субтельний пішов із життя 24 липня 2016 року. Його книжка "Україна: Історія" визнана однією з найвпливовіших книжок, виданих Університетом Торонто за 100 років його існування. Вона стала головним підручником історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.

Сумну новину повідомило "Громадське радіо".

Про смерть відомого історика повідомив Директор публікацій Канадського Інститут Українських Студій (КІУС) Роман Сенькусь. Пізніше,з посиланням на дружину і сина пана Субтельного, цю сумну звістку підтвердила Тетяна Джулинська із Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). 

Панахида за професором Субтельним відбудеться у четвер. Він буде похований у п’ятницю в Торонто, у Канаді. 

Орест Субтельний 

Орест Субтельний народився 7 травня 1941 року у Кракові, Польща.

У 1965 році закінчив Темпльський університет у Філадельфії. Також навчався в Віденському та Гамбурзькому університетах. 

Ступінь доктора філософії отримав у 1973 році у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію "Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708–1742". 

Викладацьку кар'єру розпочав на історичному факультеті Гарвардського університету (1973–1975), продовжив у Гамільтонському університеті в Нью-Йорку (1976–1981) та у Йоркському університеті (Канада, з 1982 року професор історії та політології).

У 1975 році за допомогою Української вільної академії наук (УВАН) опублікував працю "Листи Івана Мазепи". 

У видавництві Колумбійського університету у1981 році надрукував монографію "Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.". 

У 1985 році вийшла друком монографія "Проблема панування у Східній Європі: місцева знать та іноземний абсолютизм. 1500–1715".

У 1992 році Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України.

Найбільшого визнання Оресту Субтельному принесла праця "Україна: Історія", яка була вперше опублікована у 1988 р. видавництвом Торонтського університету. 

 

Її було визнано однією з найбільш впливових і важливих книжок, що були опубліковані Університетом Торонто за 100 років його існування.

Книжка "Україна: Історія" зіграла роль головного підручника історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.

У соціальних мережах українці висловлюють жаль з приводу смерті історика та співчуття його рідним і близьким.

Віталій Овчаренко, історик, громадський активіст, Лиман, Луганської області: 

"Історію України" Ореста Субтельного я читав ще в школі самотужки, як додаток для себе, на противагу "офіційним" авторам. … Мільйони українства по всьому світу вчились та читали "Історію...". І я радий що я належу до цих мільйонів. Дякую Вам Орест ‎Субтельний!"

Руслан Сімрук: 

"Книга, яка лежить у мене дома. Історія, яку я після школи вперше прочитав з захопленням".

Андрій Клименко: 

"Я заново вчив історію України по його книзі. Це той випадок, коли людина пішла, а його праця залишилась. А товста книжка - залишилась у моїй ялтинський оселі, в окупації".

Микола Княжицький, депутат парламенту: 

"Перший нерадянський погляд на історію, який побачили українці... Дякуємо!"

Лариса Івшина, головний редактор газети "День": 

"Він зробив велику справу! Але коли ми спілкувалися під час його приіздів до Києва, оцінював свій підручник, як скромну спробу. Був вражений його успіхом в Украіні. І був дуже здивований, коли отримав нашу "Украіна Іncognita". Вічна пам'ять гідній людині і вдячність!"

Марія Бурмака, співачка, громадський діяч: 

"Людина, як поміняла свідомість цілого покоління.. Дуже стриманий і невибагливий в житті. Як і всі видатні.. Вічна пам'ять!"

Петро Порошенко, Президент України: 

"Щирі співчуття рідним та близьким у зв’язку з непоправною втратою – смертю Ореста Субтельного – Людини, яка зробила неоціненний внесок у віднайдення історії Української держави. Великий вчений написав свою працю "Україна: історія" саме тоді, коли вона була найбільш потрібна українському народові.

Світла пам’ять про Ореста Мирославовича назавжди залишиться у наших серцях".

Перша присяга військової частини ЗСУ на вірність Україні

Присягу склали офіцери та солдати полку, і просто гості цього дійства, які були військовослужбовцями запасу. Тому, хто прийняв присягу на вірність народу України активісти руху дарували плакат з зображенням Пресвятої Богородиці, яка вважається покровителькою українського козацтва, Української Повстанської Армії та загалом усього українського воїнства.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину