АНОНС: Нові лекції в рамках "Єврейських днів" у Львові

Львів'ян та гостей міста запрошують на відкриті лекції та дискусії, об'єднані спільною темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

У Львові триває просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші".

Цього тижня спікери проекту говоритимуть про театр та літературу міжвоєнного періоду. Після кожної лекції усі охочі мають можливість взяти участь в дискусії на заявлену тему.

У вівторок, 26 липня, професорка Мейгіл Фавлер зі Стетсонського університету прочитає лекцію "Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-і роки"

Цей період вважають часом радикальних змін в Радянській Україні, а ще називають роками великого мистецтва, особливо якщо говорити про мистецтво, яке було не російськомовним. Їдише- і українськомовний театри процвітали.

Чи культура об’єднує групи, а чи навпаки - розділяє їх? Чи існувала єдина радянська культура? І чим був національний театр: скарбницею мови, практикою чи аудиторією?

 

У четвер, 28 липня, відбудеться лекція літературознавців Данила Ільницького та  Віктора Мартиннюка "Після неминучого: Уявна мапа літературного Львова (±1939)". Однойменний проект дослідники уже два роки втілюють у Центр міської історії.

Рік 1939-й став поворотним в історії Львова і в житті його мешканців. Однією з груп були письменники, чия роль з огляду на фах (чи то покликання) полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам'яті. Різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених залізною завісою.

Як знайти точки дотику у багатоголоссі пам'ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? – відповідь на це запитання шукають автори проекту "Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)".

Усі лекції відбуваються у приміщенні ресторану "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід - вільний!

Початок зустрічей - о 19:00.

Забезпечено синхронний переклад на українську та англіську мови. Програма заходів доступна на сайті Центру міської історії.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.