АНОНС: Із цієї суботи в радіоефірі аналізуватимуть 25 років української незалежності

«Лекторій: 500 хвилин про Україну» – це спільний проект Українського радіо, громадської організації «Інформаційні ініціативи» та Українського інституту національної пам’яті.

У проекті візьмуть участь Левко Лук'яненко, Богдан Гаврилишин, Олесь Доній, Володимир Фесенко, Олег Рибачук, Володимир В'ятрович, Сергій Квіт, Тарас Чорновіл та багато інших непересічних особистостей нашого часу. Всього – 25 лекторів, по одному на кожен випуск. 

Перед ними стоїть завдання не стільки згадати ключові події, описати найбільші досягнення та затаврувати прикрі прорахунки, як узагальнити й систематизувати прожите нами 25-річчя. Й таким чином зрозуміти наше сьогодення. А відтак звести до мінімуму споконвічну українську звичку наступати на одні й ті ж "граблі". 

 

Кожен лектор розкриватиме певну тему, здебільшого – явища чи події, до яких долучився особисто. Левко Лук'яненко розповість про те, як відбувалося ухвалення Декларації про державний суверенітет. Тарас Стецьків поділиться досвідом польового командира Помаранчевої революції.

Ігор Осташ – як формувалася дипломатична служба незалежної України. Володимир В'ятрович – як реформа декомунізації стимулювала переосмислення минулого. Це – лише кілька прикладів. Щоб дізнатися про всіх спікерів і теми – стежте за проектом! 

Кожен гість радіопрограми матиме 1200 секунд. Всі 25 програм утворюють разом лекторій тривалістю 500 хвилин.Перший випуск вийде в ефір Першого каналу Українського радіо вже цієї суботи, 30 липня, о 19.30. Далі лекції звучатимуть в радіоефірі щодня, о цій же годині. 

Також аудіозаписи публікуватимуться на сайтах lector.pro та memory.gov.ua.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.