АНОНС: У Боярці пройде фестиваль "Під покровом Тризуба" на тему героїки УНР

Захід відбудеться 14-15 жовтня в парку ім. Шевченка в Боярці і буде приурочений до святкування Покрови та Дня захисника України.

Мета фестивалю "Під Покровом Тризуба" — започаткувати традицію вшанування героїв доби УНР у Боярці, доповнивши перелік таких історичних фестивалів, як "Бандерштат" у Луцьку, "Нескорена Нація" в Холодному Яру, "Оле Довбуш" в Івано-Франківську.

Партнером заходу є Український інститут національної пам'яті.

Як і кожен з вищезгаданих заходів, організатори прагнуть поєднати українську історію із тематичною концертною програмою, лекторіями, майстер-класами та військовими реконструкціями.

До фестивалю,  під час проведення і по його завершенню діятиме інформаційна платформа, яка  поширюватиме знання  про період Української Революції. Зокрема, тематичні лекції відбудуться у місцевих школах та військовому ліцеї ім. І.Богуна. Це є яскравим прикладом роботи громади на благо міста.

 

Контактна особа:

Марина Мірзаєва (головний організатор)

maryna.mirzaeva@gmail.com

моб.тел.: 097 591 92 97

Програма

14 жовтня

08:30 — легкоатлетичний пробіг "Здорова Нація" (на стадіоні)
14:00 — Хресна хода до меморіалу Армії УНР

15:00 — молитовне вшанування пам'яті Героїв-захисників України (меморіал Армії УНР)
17:00 — облаштування табору (парк Шевченка)

Дискусійний сектор імені Павла Полуботка:

18:00 - відкриття акустично-повстанської сцени (литаври, трембіта), запалювання смолоскипами фестивальної ватри 
18:10 - Martin Neaga (віолончель) 
18:30 - Сергій Пантюк (поет)
19:00 - Живосил Лютий (бард)
19:30 - гурт Торбан

20:00 — Тарас Компаніченко
20:30 - баритон Юрій Поляков ( з гітарою)
21:00 - гурт Телері
21:30 - Кіносхрон: "Українська Революція", режисер - Іван Канівець

15 жовтня

13:00 — відкриття меморіальної дошки Всеволоду Петрову за участі реконструкторів ВІК "Повстанець" (вулиця Всеволода Петрова будинок 24/6 (стара назва - Горького)

Головна Сцена

17:00 — відкриття сцени  "від ХХ століття до сьогодні"
17:20 — The Doox
18:00 — Залізний Хрест
19:00 — Sciana
20:00 — КораЛЛі
21:00 — Kozak System

Полігон:

11:00 — збірка і розбірка зброї
11:00 — майстер-клас із тактичної медицини
12:00 — дитяча теренова гра "Тризуб" (Національний Альянс)
14:00 — веломандрівка історичними місцями Боярка
16:00 — показовий виступ "Реконструкція елементів тактики ведення бою"("Сокіл")

Дитячий майданчик імені Героїв Крут:

12:00 - народні ігри.
12:30 - патріотичні авторські казки за участю дітей як акторів
13:00 - творча майстерня, подарунки власноруч та написання листів воїнам АТО.
13:30 - квест "Козацькому роду - нема переводу"
14:00 - майстер-клас з бойовго гопаку ("Шаблезуб").

Дискусійний сектор імені Павла Полуботка:

11:00 - Боярський краєзнавець Сергій Коваленко
11:30 - "Про відновлення могил армії УНР у Боярці" Павло Подобєд
12:00 - Костянтин Новаленко "Козак" - "Політична боротьба українського народу"
12:30 - патріотична мистецька формація "Творчий Сектор"
13:30 - літературник Дмитро Савченко
14:30 - Володимир В'ятрович
15:30 - лекція Романа Коваля
16:30 - реконструкція одягу доби УНР

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.