В Києві відкрилася виставка про творчість українських художників у діаспорі

В Києві до Дня художника відкрилася документальна виставка "Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном".

Карикатура українського маляра та графіка Віктора Цимбала, що проживав у США

На виставці експонуються документи за період з 20-х рр. ХХ ст. до поч. ХХІ ст., що представляють творчість українських художників за кордоном як складову українського мистецтва загалом, їх внесок у збереження національних традицій і світоглядних орієнтирів свого народу у часи тотального нищення української культури радянською владою.

Відвідувачі виставки отримають можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях понад 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу.

Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та ін.

На особливу увагу заслуговує комплекс документів про художників родини Кричевських, що експонується вперше. Це – каталоги, афіші виставок, запрошення, листівки із репродукціями, повідомлення у закордонних ЗМІ про Василя Григоровича Кричевського, Миколу Васильовича Кричевського, Василя Васильовича Кричевського та його доньку Катерину Кричевську-Росандіч. Доповненням до архівних документів стали репродукції семи гравюр Миколи Кричевського, видані в Парижі у 1944 р.

Представлені матеріали не лише висвітлюють творчий доробок української діаспори, а й розкривають силу мистецтва як одного із засобів політичної боротьби. Зокрема, на виставці представлені ілюстрації з українського видання в Канаді "Новий Шлях", карикатури Едварда Козака та Віктора Цимбала, що висміюють радянську владу та засуджують її політику в Україні і Європі.

Крім цього, виставковий проект інформує про діяльність українських культурних центрів за кордоном – Об’єднання митців українців в Америці, Українського Музею (США), Асоціації українських митців Канади, Канадсько-української мистецької фундації.

Виставка працює до 21 жовтня

Місце: Київський міський будинок учителя

Організатори: Державна архівна служба України, Центральний державний архів зарубіжної україніки, Київський міський будинок учителя, Кафедра історії мистецтв, кафедра архівознавства, та спеціальних галузей історичної науки, історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.