У Чехії відкрили меморіальну дошку на честь найвідоміших вишів української еміграції. ФОТО

У чеському місті Подебради під Прагою на будівлі замку урочисто відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут.

Про це пише "Радіо Свобода". Обидві установи діяли в стінах замку відповідно в 1922–1935 і 1932–1945 роках.

Встановлення пам'ятного знаку відбулося за підтримки посольства України в Чехії. На урочистій церемонії був присутній мер Модебрадів Ладіслав Лангр та діячі української громади.

Фото: Радіо "Свобода" 


Діяльність УГА попервах була можливою завдяки фінансовій підтримці чехословацького уряду. Наприклад, бюджет на 1927 рік складав 2,8 млн чехословацьких корон. Проте в на початку 1930-х років влада Чехословаччини скоротила фінансування, тому академію довелося ліквідувати, а навчально-педагогічну працю взяв на себе Український технічно-господарський інститут заочного навчання.

Загалом, академія випустила 786 фахівців, переважно українських емігрантів, а також чехів, словаків і білорусів. 

Ректорами УГА були: батько письменниці Олени Теліги Іван Шовгенів (1922–1925, 1926–1927), колишній міністр рільництва УНР Борис Іваницький (1925–1926 і 1928–1935), колишній міністр шляхів УНР (1919-1920) та учасник Другого зимового походу Сергій Тимошенко (1927–1928).

Фото: Посольство України в Чехії

Студентами академії були, серед інших, поети Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Наталка Лівицька-Холодна, відомий бандурист, чоловік Олени Теліги Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, учасник визвольної боротьби, кубанський українець Василь Прохода та інші.

Як повідомлялося раніше,  у 2015 році вийшла друком книга "Подєбрадський полк" Армії УНР", де вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подебрадах. 

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Прогулянка Ольшанським кладовищем

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.