У Чехії відкрили меморіальну дошку на честь найвідоміших вишів української еміграції. ФОТО

У чеському місті Подебради під Прагою на будівлі замку урочисто відкрили меморіальну таблицю в пам'ять про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут.

Про це пише "Радіо Свобода". Обидві установи діяли в стінах замку відповідно в 1922–1935 і 1932–1945 роках.

Встановлення пам'ятного знаку відбулося за підтримки посольства України в Чехії. На урочистій церемонії був присутній мер Модебрадів Ладіслав Лангр та діячі української громади.

Фото: Радіо "Свобода" 


Діяльність УГА попервах була можливою завдяки фінансовій підтримці чехословацького уряду. Наприклад, бюджет на 1927 рік складав 2,8 млн чехословацьких корон. Проте в на початку 1930-х років влада Чехословаччини скоротила фінансування, тому академію довелося ліквідувати, а навчально-педагогічну працю взяв на себе Український технічно-господарський інститут заочного навчання.

Загалом, академія випустила 786 фахівців, переважно українських емігрантів, а також чехів, словаків і білорусів. 

Ректорами УГА були: батько письменниці Олени Теліги Іван Шовгенів (1922–1925, 1926–1927), колишній міністр рільництва УНР Борис Іваницький (1925–1926 і 1928–1935), колишній міністр шляхів УНР (1919-1920) та учасник Другого зимового походу Сергій Тимошенко (1927–1928).

Фото: Посольство України в Чехії

Студентами академії були, серед інших, поети Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Наталка Лівицька-Холодна, відомий бандурист, чоловік Олени Теліги Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, учасник визвольної боротьби, кубанський українець Василь Прохода та інші.

Як повідомлялося раніше,  у 2015 році вийшла друком книга "Подєбрадський полк" Армії УНР", де вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подебрадах. 

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Прогулянка Ольшанським кладовищем

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".