АНОНС: У Києві презентують книгу про мистецтво на барикадах Майдану

21 листопада Український інститут національної пам'яті презентує книгу "Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах" до третьої річниці Революції Гідності.

До цього випуску збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності

На вечорі йтиметься про Революцію Гідності та про мистецтво, яке її супроводжувало. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власними спогадами, емоціями та творчими надбаннями. 

 

Учасники: 

Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, 

Тетяна Гузенко, заступник директора Департаменту – начальник управління інформаційної політики та комунікацій Департаменту суспільних комунікацій КМДА 

Андрій Курков, письменник, кіносценарист, викладач, 

Олександр Ірванець, письменник, 

Олександр Ярмола, Дмитро Кушнір – гурт "Гайдамаки", 

Олександр Мельник, художник, 

Марина Соченко, художник, старший викладач Національної академії образотворчого мистецтва, 

Олександр Тимошенко, фотохудожник, 

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності,

Василь Рожко, музейник, 

Ірина Земляна, авторка пісні "Вітя, чао!",

Ольга Сало, дизайнер, громадська активістка, 

Таїсія Мельник, художник, перформер. 

21 листопада, 18.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.