АНОНС: У Музеї Шевченка – виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

З 1 по 13 листопада в Національному музеї Тараса Шевченка діятиме виставка, присвячена Єврейському науковому інституту в Вільнюсі.

У 1925 році у Вільнюсі було створено Єврейський науковий інститут (ЄНІ, лит. - YIVO). Метою засновників інституту було дослідження культури європейських євреїв та поширення знань про них.

Цю мету засновники ЄНІ втілювали різними способами й у різних галузях сучасної науки, таких як історія євреїв, мовознавство, література, етнографія, економіка, соціологія, психологія дітей та юнацтва. Не зосталися осторонь театр, живопис і навіть спорт.

Цю виставку присвячено початкам ЄНІ у Вільнюсі. Вона відкриває цікаві свідчення культурницької діяльності цієї установи, що донедавна зберігалися в державних архівах Литви й не були відомі широкому загалу. Організатори виставки приділили увагу й трагічному завершенню діяльності інституту.

Виставка показує, як ЄНІ вплинув на національне й інтелектуальне піднесення єврейства не лише у Віленському краї, а й у всій Центральній та Східній Європі. Дизанер виставки – Ліна Бастене, куратори – Лара Лемпертене, Гедре Янкевічюте.

 

1 – 13 листопада, виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Інститут культури Литви

Партнери: Центральний державний архів Литви, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса, Державний музей євреїв Литви імені Віленського Гаона, бібліотека Національної академії наук Литовської Республіки імені братів Врублевських, Інститут наукових досліджень діяльності ЄНІ в Нью-Йорку.

Контактна особа: Олександра Афанасьєва, тел: +38 066 317 84 39, e-mail:  alexandra.afanasjeva@180prpa.com.ua, Facebook: www.facebook.com/Литва - Україна. Культурне партнерство 2016


Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.